- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
2.4 Типологія політичної влади
Владу типологізують за такими критеріями:
1.За характером примусу політична влада поділяється на поліційно- репресивну, опираючись на терор, репресії, шантаж, і на таку, що використовує узаконені форми примусу проти тих, хто порушує правопорядок.
2. Беручи за критерій тип легітимності влади, вчені виділяють:
- традиційну легітимність
- харизматичну легітимність
- раціонально-легальний тип
- соціально-евдемонічну легітимність
- національно-патріотичну легітимність
- легітимність на засадах участі, що передбачає необхідність широкої участі громадян у діяльності політичних інститутів і їхню віру в можливість впливати на владу.
3. За ступенем публічності, що харатеризує відкритість влади суспільству, можна виділити три види влади:
видимого і прозорого правління;
напівприхованого або тіньового субуправління
прихована, криптократична (таємна)
4. За типом владного суб’єкта влада може бути: інституціалізована, групова і особиста.
Інституціалізація влади фіксує обсяг повноважень, межі компетенції державних органів.
Груповими суб’єктами влади можуть бути організації, а також соціальні групи. Особиста влада має інституціональні та психологічні аспекти, її масштаб і зміст визначається як інституціональними можливостями, так і особистими рисами політичних керівників.
5. До джерел формування влади можна віднести суб’єктів політичного процесу та інституціональні механізми її формування. За першою групою критеріїв владу можна типологізувати як тиранічну, деспотичну, монархічну, аристократичну, а за другою групою критеріїв – як династичну, узурпаторську, виборну, призначувану,делеговану.
6. Теорія поділу влади передбачає існування трьох незалежних гілок державної влади. Між ними існує механізм стримувань і противаг, який передбачає неможливість надмірної концентрації влади в одному із владних інститутів.
2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
Тип та характер політичної влади України обумовлений недалеким історичним минулим, коли вона була однією з 15 республік Радянського Союзу до серпня 1991 року. З його розпадом почався процес посткомуністичної трансформації. Відмовившись від комуністичної ідеології Україна взяла на озброєння демократичні гасла, національні символи. За часів Кравчука, а потім за Кучми замість “Слава КПРС” почали казати “Слава Україні”. Насправді ні президент Л.Кучма, ні його найближче оточення ніяку “демократію” ніколи не хотіли й не збиралися будувати. Утвердження в Україні олігархічно-бюрократичного режиму стало результатом свідомого вибору влади, що грунтується винятково на авторитаризмі. За правління президента Л.Кучми відбулось зростання чисельності бюрократичного апарату інших державних інститутів. Українська державність перетворилась на суцільну владу держапарату. Будучи раніше директором заводу президент Л.Кучма переніс на всю державу базові принципи управління радянського директорату: вирішуєш усе сам; ніякої самостійності підлеглих працівників, які зобов’язані коритись волі директора; сила влади, а не сила авторитету. Окрім бюрократизації авторитарної влади, за правління президента Л.Кучми, відбувається швидкий процес її олігархізації через зрощення з фінансово-політичними групами. Закономірним результатом такої діяльності номенклатурно-олігархічної влади ставала втрата нею народної підтримки під час виборів. Ставало очевидним те, що виграти у чесній політичній боротьбі президентські вибори 2004 року кандидат від влади не зможе. Висунення від влади кандидатом у президенти прем’єр – міністра В.Януковича, з його кримінальним минулим , ставило під загрозу реалізацію моделі спадкоємності влади через номенклатурну династію. Помаранчева революція привела до заміни номенклатурно-олігархічної влади представниками демократичної опозиції , складеної на основі широкої коаліції політичних сил. Із перемогою на президентських виборах демократичних сил, в Україні мали б бути створені сприятливі передумови для трансформації авторитарного типу влади у демократичний.