- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
12.1 Поняття політичної культурита її концепції
Термін «політична культура» введений у науку наприкінці XVIII ст. німецьким філософом Й. Г. Гердером. В українській політичній думці проблема сутності політичної культури вперше чітко сформульована українським ученим В’ячеславом Липинським.
Г.Алмонд розглядав політичну культуру як сукупність орієнтацій громадян на політичну систему суспільства і на самих себе як учасників політичного процесу. Ці орієнтації мають таку структуру:
• пізнавальні орієнтації (знання про політичну систему, її «входи» і«виходи»);
• емоційні орієнтації (почуття та настрої щодо політичної системи татих осіб, які її репрезентують);
• оцінні орієнтації (уявлення про політичні об'єкти, що опираються нa ціннісні стандарти і критерії упоєднанні з інформацією та емоціями)
Концепції політ. культури:
Психологічний підхід (школа Алмонда) – політ. культура розглядається як набір психологічних орієнтацій на соц.-політ. об’єкти і процеси.
Комплексний узагальнений підхід (Мервін, Такер, Дітмер) – політ. культурі приписується все, що відбувається в політиці, вона або ідентифікується з політичною системою, або зводиться до політичних відносин.
Об’єктивіське нормативне трактування (Пол, Пай) – пол. культ. визначається як сукупність прийнятих пол. системою норм і зразків пол. поведінки.
Евристична (Хантінгтон) – пол. кул. розуміється як гіпотетична нормативна модель баженої поведінки.
Соц – псих. Підхід (Тихомиров, Карр) – пол. кул. визначається як поведінковий центр, в межах якого розташована і функціонує пол.. система.
Аксіологічне трактування – пол. кул. уявляється як сукупність цінностей певного порядку:
бінарний варіант – включає в політичну культуру як позитивні так і негативні цінності;
прогресивний – характеризує пол. кул. як сукупність позитивних політ. цінностей.
12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
Структура політичної культури включає ряд блоків - пізнавальний, нормативно-оцінний, практично-поведінковий та інституційний. Перший блок елементів політичної культури - пізнавальний - включає політичні уявлення, знання, міфи та політичну ідеологію. Нормативио-оцінний блок політичної культури тісно пов'язаний з мотиваційною стороною політичної діяльності. Це політичні цінності, ідеали, цілі, принципи, норми, а також ціннісні орієнтації, політичні оцінки, установки, переконання, почуття й емоції.
В практичному житті політична культура постає у вигляді зразків політичної поведінки - системи дій, вчинків, ритуалів, засобів політичного впливу. Слід підкреслити, що в політичну культуру входить не сама політична діяльність, а характерні способи і форми здійснення тих чи інших дій і вчинків, стереотипи політичної поведінки.
Ще один блок політичної культури становлять інституційні цінності: традиційні принципи побудови й діяльності державних органів та громадських формувань, вивірені практикою форми і методи їх діяльності.
У структуру політичної культури, крім описаних вище блоків, входять політичні традиції, стереотипи і символи.
У цих феноменах поєднуються суб'єктивні та об'єктивні характеристики. В традиціях зберігається досвід політичного минулого, вони виступають способом передачі зразків політичної свідомості і поведінки між поколіннями. Політичні символи (герб держави, прапор, гімн, корона короля, гетьманська булава та ін.) - це формалізоване відображення стереотипів політичного життя. Вони мають особливий вплив на емоційну сферу людини: політичні почуття й настрої.
Стереотипи - це стійкі форми сприйняття й оцінки соціальних об'єктів, усталені способи поведінки.
Аналізуючи політ. культуру, необхідно звернути увагу на те, що вона не нагромадження статичних речей, а процеі, у якому беруть участь носії культурних функцій.
Політ. культура виконує такі функції: акумуляція істор. досвіду народу, вираження його політ. потреб та інтересів; ідентифікація, інтеграція та мобілізація членів політ. об’єднання чи сусп. групи; відтворення певних параметрів політ. життя; політ. соціалізація нових генерацій народу.