2.2. Наукові концепції політичної влади.

Будучи багатоманітним суспільним явищем, політична влада знаходить своє відображення в різних наукових концепціях, серед яких основними є телеологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна.

Зокрема телеологічна (від грец. "elos, teleos - мета, результат, кінець) концепція влади характеризує її як здатність досягнення поставлених цілей, одержання намічених результатів. Влада розглядається не тільки як стосунки між людьми, а й як взаємодія людини з довкіллям. Йдеться не тільки про владу людини над людиною, а й про владу людини над природою. Отже, ця концепція вказує на цілеспрямований характер влади, проте тлумачить її занадто широко, включаючи в систему владних відносин і природу.

Реляціоністська (від франц. relation - відношення, зв'язок) концепція влади розглядає її як відношення між двома партнерами, як суб'єктно-об'єктні відносини, коли суб'єкт контролює об'єкт за допомогою певних засобів. Виділяють три основні різновиди реляціоністської концепції влади: 1).Концепція спротиву розглядає владні відносини як такі, за яких суб'єкт долає спротив об'єкта (Дж.Френч,Б.Рейвен). 2)Концепція обміну ресурсами виходить із нерівномірності розподілу ресурсів у суспільстві і трактує владу як таке відношення, коли суб'єкт нав'язує свою волю об'єкту в обмін на надання останньому певних ресурсів (П.Блау, Д.Хіксон). 3)Згідно концепції розподілу сфер впливу владні відносини в кожному окремому випадку є пануванням – підкоренням.

Системна концепція влади (Т.Парсонс) розглядає владу як властивість і атрибут макросоціальної системи. Будучи системотворчим елементом політичної системи вона з'єднує всі її елементи в єдине ціле. Необхідно відзначити, що системний підхід до розуміння влади застосовується на трьох рівнях: політичної системи суспільства в цілому; окремих складових системи; відносин між самими індивідами.

Біхевіористська (від англ. bihaviour - поведінка) концепція розгдядає її у зворотньому напрямі. Розглядаючи владу як відношення панування і підкорення, вона головну увагу зосереджує на особливостях людей, мотивах їхньої поведінки в боротьбі за владу. Прагнення до влади проголошується домінуючою рисою природи людини, яка визначає її політичну поведінку. У межах біхевіористської концепції влади виокремлюються три основні моделі влади: силова, ринкова та ігрова. Перша базується на тому, що головним мотивом політичної поведінки людини є прагнення до влади, а через неї досягнення різних благ. Друга будується на тому, що за умов ринкової економіки влада також стає товаром. Ігрова модель влади розглядає владні відносини як своєрідну гру, яка відбувається за певними правилами.

Існують також інші концепції влади - інструменталістська, структуралістська, конфліктологічна та інші, кожна з яких розкриває якусь особливість чи сторону влади.

2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації

В якості джерел влади можуть виступати авторитет, сила, закон, багатство, престиж, соціальний і політичний статус, знання, інтерес, таємниця . На думку американського футуролога О.Тоффлера сила, багатство і знання є найвагомішими джерелами влади. Влада, яка будується на силі є нижчої якості, на багатстві - середньої, а на знаннях - найвищої якості і ефективності.

До ресурсів влади належать суб'єктні (персоналізовані), політичні, матеріальні, соціальні, культурні, інформаційні, силові, демографічні та інші. Їх роль у різні періоди може змінюватися.

До суб'єктних ресурсів влади належать такі особисті характеристики

суб'єкта влади як політична освіченість, компетентність, організованість, наявність політичної волі, здібності до аналізу політичної ситуації і прогнозування, вміння приймати рішення і брати на себе відповідальність, рішучість, авторитет та інші.

Політичні ресурси влади базуються на наявності розвинених політичних партій, ефективно діючих державних механізмів, його кадрового потенціалу, розвиненої політичної культури.

Економічні ресурси влади полягають у розвиненій матеріальній і технічній базі суспільства, вигідному географічному положенні, багатстві корисних копалин, розвинених виробничих технологіях, кваліфікованій робочій силі та ін.

Соціальні ресурси влади - це соціально структуроване суспільство з

високими показниками освіти, соціального забезпечення, медичного обслуговування.

Культурно-інформаційні ресурси влади - це інформація, знання, ЗМІ,

маніпулювання суспільною свідомістю.

До владних силових ресурсів належить армія, поліція, служба безпеки, суд, прокуратура.

Правові ресурси влади - це правові цінності, розвинена система права, висока правова культура населення.

Демографічні ресурси влади - фізично і розумово здорове населення, відсутність різкої вікової дисгармонії, усталеність демографічних відносин та ін.

З ресурсами політичної влади пов'язаний її кумулятивний характер, який полягає в її зростаючому нагромадженні. Так, багатство збільшує шанси на входження до політичної еліти, доступ до освіти і ЗМІ; висока політична посада сприяє збільшенню багатства, доступу до знань і ЗМІ; інформаційний вплив сприяє політичній кар'єрі та зростанню доходів.