- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
Змінилося ставлення сучасних лібералів і до поняття „суспільство”. Зроблено акцент на розгляді суспільства як цілісної системи, що існує за своїми законами, а не просто, як сукупності індивідів. В цілому нові ліберальні концепції можна поділити на дві течії: власне неолібералізму (в США її ще називають Чиказькою школою) і соціального лібералізму. Перша течія тяжіє до вільного ринку, мінімальної ролі держави і негативного трактування свободи (по суті, це економічний консерватизм у поєднанні з основними положеннями класичного лібералізму). Друга займає середні позиції між соціал-демократією і консерватизмом й орієнтується на реформізм з правим чи лівим ухилом (залежно від національних особливостей у тій чи іншій країні). Таким чином, у чистому вигляді в сучасних умовах ліберальних доктрин як таких не існує, оскільки їм властива тенденція до запозичення ідей інших політичних доктрин сучасності, і це є характерною ознакою ХХ-ХХІ ст.
Соціальний лібералізм зробив висновок, що без державного втручання взагалі неможливо забезпечити мінімум політичних прав для громадян, а звідси вимога збереження за державою значних регулюючих функцій. Сформована нава концепція під назвою ”держави добробуту”,в якій обґрунтувалась необхідність і можливість подолання соціальних конфліктів,а у політичній сфері проголошена ідея плюралістичної демократії, згідно з якою політична система розглядалась як процес урівноваження конкуруючих групових інтересів. Особливо соціальний лібералізм наголошує на розвитку вільного ринку, також він висуває принцип”кожний за себе”, який може бути реалізований у суспільстві, яке грунтується на засадах обміну.
Соціальний лібералізм привчає людей ставитись один до одного як до рівних, а також виходячи із пріоритету економічного росту соціальний лібералізм висловлюється за надання підприємцям повної волі щодо ефективного використання своєї власності. Проте поряд з цим визначається роль держави в економіці,особливо соціальних сферах.
11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
Сучасному лібералізмові важлива орієнтація на раціоналізм і цілеспрямовані реформи з метою удосконалення існуючої системи. Вважається,що через природні відмінності у здібностях та доброчесності всі люди відрізняються і не рівні один одному,а тому кожна група людей, кожний вид діяльності породжує властиву йому ієрархію, тобто еліту з якою суспільство досягає свогог тріумфу і вмирає разом з нею.Сучасний лібаралізм став по-новому (розлядати) проблему свободи,яку переводить у сферу моралі і культури. У зв’язку з цим багато політологів вважають, що існує специфічно- культурний лібералізм, який пояснює свободу як державне явище, що існує лише в культурі. На сьогодні сучасний лібералізм має течії, які поєднуються з консерватизмом,є реформістські концепції ”нового суспільства”,а також є ліберальні ідеї, що набули соціалістичного відтінку. В центрі уваги сучасного лібералізму проблеми розподілу і перерозподілу національного доходу структура саціальних потреб суспільства і способів їх задоволення.
Сучасний лібералізм з 1 боку вимагає рівності, проте розуміє, що ефективність виробництва забезпечується за рахунок нерівності. Тому приходить до висновку,що людство призначене на проміжний стан між соціалізмом і капіталізмом.
Сучасний лібералізм намагається сформувати різні недержавні об’єднання з добровільними координаціями їх діяльності. Політолог Харрінгтон висунув програму соціалістичного лібералізму як метод перетворення капіталізму у демократичний соціалізм, яка передбачає ряд заходів по обмеженню прав капіталістів. На сьогодні сучасний лібералізм все-таки є набором ідей, побажань,настанов,які виражають загальні гуманні спрямування людей і будуть реалізуватися лише в тому суспільстві,коли буде змінена природа людини.