- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
Основу протогромадянського с-ства складала економічна людини. Виникнення громад. с-ства було пов”язане із питанням “Що воно може?”.
Громадянське Суспільство, щоб повністю розвиватися, повинно створити наперед відповідні передумови цього розвитку. Наприклад, соціокультурні передумови громад. с-ства складаються внаслідок діалогу, пошуку згоди та єдності. Політичні передумови створюють умови для реалізації принципу толерантності та забезпечують цлісність у розвитку с-ства. Правові основи громад. с-ства потребують відповідно розроблених законодавчих актів. Важливою передумовою громад. с-ства є формування демократичних цінностей, які допомагають у діалозі між владою і с-ством. Ключовими цінностями громад. с-ства виступають: життя, свобода, солідарність, справедливість. Велике значення у розвитку громад. с-ства відіграє місцеве самоврядування, яке організовує соціальне життя.
Структура громад. с-ства — його внутрішня будова, яка відображає його багатоманітність. Основна базова одиниця громад. с-ства є людина із її вродженими потребами та інтересами. Структура сучасного громад. с-ства базується у вигляді п”яти основних систем, які відображають відповідні сфери його життєдіяльності:
1 — соціальна система — це інститути сім”ї та відносини між різноманітними спільнотами людей.
2 — економ.система — сукупність екон. інститутів та відносин, у які вступають люди у процесі реалізації відносин власності, виробництва, розподілу, обміну і споживання сукупного суспільного продукту.
3 — політична система — політ. партії, сусп.-політ. рухи та політико-владні відносини між ними.
4 — культурна система — виникає з приводу культ. благ та відповідних матеріалізованих інститутів, проте основа — це освіта.
5 — інформаційна система — в результаті спілкування людей, а також вагому роль відіграють ЗМІ.
10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
Взаємовідносини громадянського суспільства і держави залежать від наділення їх правами і свободами, законодавчого визнання юридичної рівності людей, яка почала формуватись ще на початку Нового часу у 17 ст., коли громадянське суспільство намагалось створити єдиний рівний для всіх закон, що охороняв би загальну волю суспільства і право на власність.
Початком реального існування громадянського суспільства було затвердження законів «Біль про права» (англ. Bill of Rights) в США, а також Декларації «Прав людини і громадянина у Франції». Згідно з ними верховенство влади обмежувалось поділом її на 3 гілки, високим положенням законодавчої влади, її залежністю через вибори від народу та рівним і доступним для всіх громадян судом. В цей час зявились перші Конституції, які стають угодою суспільства та держави про розмежування сфер їхньої діяльності. Держава, зокрема, повинна відображати сферу загальних інтересів, а громадянське суспільство – приватних інтересів.
По характеру держави судять завжди про характер всього суспільства. Там, де існує громадянське суспільство, головною метою держави є охорона суспільства, а не керування ним. Серйозною перешкодою на шляху до формування громадянського суспільства завжди була бюрократія, яка намагалась узурпувати суспільні функції. Тому, як правило, бюрократія завжди існувала в тоталітарній системі, яка породжувала сепаратизм, екстремізм, націоналізм, корпоративність суспільства, що було перешкодою для створення громадянського суспільства. Виходячи з цього, громадянське суспільство може існувати лише за демократичного політичного режиму, який породжує плюралізм думок, позицій, поглядів на перспективи.