- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
Громадянське суспільство - сукупність міжособових відносин, а також сімейних суспільно – економічних, культурно-релігійних структур, які розвиваються в суспільстві без втручання держави.
У громадянському суспільстві діють індивіди, які реалізовують приватні інтереси та взаємодіють на рівні держави.
Коріння та поняття громадянського суспільства сягає ще давньої Греції та Риму. Саме в Давній Греції поняття суспільства, громади і держави повністю співпадали, тому що громадянські права в той час надавала держава, а бути вигнаним з держави означало втрату свого громадянства. Перший мислитель, який розробив ідею громадянського суспільства, був Платон: “До громад. с-ства людина потрапляє внаслідок власних природжених нахилів.”
Арістотель: “Держава — природний продукт розвитку с-ства на певному етапі”, а також: “Держава — сукупність громадян та їхнє с-ство.” На його думку, істинне громадянство існує там, де верховна влада діє в інтересах загального блага, а громадяни приймають рівну участь у всьому суспільному житті країни.
Макіавеллі розумів державу, як “втіленя людського духу”, а щастя вбачав у служінні їй. На його думку, різниця між державою і громад. с-ством полягає в тому, що с-ство повинно жити згідно своїх законів, не підпорядковуватись держааві, яка увесь час намагається піднестися над с-ством. Також громадянське суспільство — це сукупність різних інтересів, у першу чергу клахових та партійних.
Розвиток ідей громад. с-ства в рамках концепцій природного права та суспільного договору у 17 – 18 ст.
Томас Гоббс виклав нову концепцію громадянського с-ства, яке, на його думку, виникає внаслідок переходу від натурального некерованого первісного стану до впорядкованого культурного с-ства, громадяни якого керуються дисципліною.
Локк: ідея природного права людини на власність, незалежно від дозволу держави. Для нього громад. с-ство є рівним державі.
Монтеск”є: «Громад. С-ство — суспільство ворожнечі людей, а для подолання цієї ворожнечі необхідна держава». Тому він розглядає громад. с-ство як важливий запобіжник свавілля, диктатури, а громадянські і державні закони називає взаємозалежними.
Руссо: «Громад. С-ство — перетворене суспільним договором на державу». Він утотожнює громад. с-ство з державою.
Кант: Основні принципи на яких базується громад. с-ство:
1)свобода людини, її самостійність як громадянина.
2)Прийняття свідомого і відповідального рішення кожним громадянином.
Гегель: Держава уособлює спільну волю громадян. А громадянське суспільство представляє різноманіття приватних інтересів.
Маркс: Громад. С-ство виникає на основі приватної власності та має різноманітні суспільні суперечності.
10.1(2)
Детоквіль: Становлення громад. с-ства відбувається раніше і незалежно від держави, але необхідна їхня взаємодія для істинної демократії.
У 80х рр Ххст з”являються нові трактування “громад. с-ства”.
Альфред Джон Кін: Цивільне с-ство, яке має не тільки класові проблеми але і загальноцивілізаційні.
Арато: Громадянське суспільство — це фундамент для демократичної держави.
Мігранян: Громадянське суспільство - самоуправа вільних індивідів і добровільно сформованих асоціацій.
Ознаками громад. с-ства є: 1)приватна власність 2)вільна праця 3)підприємництво
4)існування вільних політ. партій, громад. організацій, трудових колективів на добровільній основі
5)багатоманітність виховання, освіти, науки, культури
6)незалежні ЗМІ
7)вільний розвиток сім”ї
8)існування правової держави.