- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
Поняттю “демократія” понад два тисячоліття. Існували різні погляди на це поняття. Геракліт вважав, що демократія – це правління “нерозумних і гірших”. Відкидав демократію як форму управління суспільством. Демокріт був прихильником демократії. Її завдання - забезпечення спільних інтересів вільних громадян суспільства. Сократ критикував демократію. Недолік - некомпетентність посадових осіб, котрих обирали випадково. Платон несхвалював демократію.
Пізньороманська і доба середньовіччя. Розглядали демократію як народовладдя довірене монарху. Існувала проблема джерела влади і йогосуверенності. Виникла ідея розподілу двох влад: законодавчої і виконавчої.
Новий час і розвиток капіталізму.Розробка демократичних ідей; ідей природного права й договірного походження держави. Локк вважав, що держава повинна діяти в обмежених рамках. Руссо обгрунтував ідеї народного суверенітету. Монтеск’є - ідею представництва.
З ХVII ст. уявлення про демократію трансформується. Застосування цього поняття було перенесено з міста-держави на націю-державу.
Кінець ХYIII – поч. ХIХ ст. Значний поштовх розвитку ідей народного суверенітету в працях Медісона (США), Бентама та Мілля (Англія), Р. Дала
Існують багатоманітні концепцій демократії.
1) класична ліберальна демократія. На першому місці - громадянська свобода. Незалежність особистого життя індивіда від політичної влади. Реалізація особистих прав і свобод. Віддає перевагу представницькій демократії. Сутність відображенна у формулі Лінкольна: демократія – це правління народу, обране народом і для народу.
2) концепція плюралістичної демократії. Це сучасний різновид ліберальної демократії. Основоположники: Вебер, Шумпетер, Дал та ін. Демократія - це форма правління, що забезпечує баланс сил між конфліктуючими економічними, соціальними, етнічними та іншими групами інтересів. Держава забезпечує баланс інтересів і здійснює вплив на суспільство. Найбільший вплив у 60-ті - 70-х рр ХХст
3) концепція корпоративної демократії.. Політика має здійснюватись за участю держави та обмеженої кількості наймасовіших і найвпливовіших організацій. Це політика соціального партнерства, або трипартизму. Корпоративні об’єднання набувають монопольного права на політичне представництво. За змістом близька до плюралістичної концепції.
4) концепція партисипітарної демократії Партисипітарна демократія – це демократія участі. Широке залучення освічених громадян до участі у здійсненні влади сприятиме досягненню справжньої рівності і свободи. Пропонують змішану форму політичної організації. Недоліки: непрофесіоналізм призведе до популістського авторитаризму; неможливе залучення більшості громадян до участі в політиці без примусу.
5) елітарна демократія. Необхідність обмеження участі мас в управлінні суспільством. Реальна влада має належати політичній еліті, яка розглядається як 9.1(2) захисник демократичних цінностей. Народ періодично контролює склад еліти.
6) марксистська концепція демократії. Демократія є виявом диктатури економічно пануючого класу. Вищий тип політичної демократії - соціалістична, або пролетарська демократія. Відмінність соціалістичної демократії від буржуазної: вона є владою більшості суспільства – трудящих (диктатурою пролетаріату), спрямованою проти експлуататорської меншості. Соц. демократія базується на суспільній власності на засоби виробництва.
Існують також інші концепції демократії: ринкова, плебісцитарна, консенсусна, референдумна та ін. Це свідчить, що демократія є багатоманітним суспільним явищем і процесом що постійно розвивається.