- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
7.2 Сучасні концепції політичних партій
На поч. 1990х рр. у країнах Західної Європи почали виникати масові політичні та неполітичні рухи, які стали альтернативними до традиційних політичних партій. Саме ідейна криза консерватизму, лібералізму та соціалізму породили альтернативні рухи, основою яких стала діяльність, яка зосереджувалася на пошуках нових економічних та культурних формах організації життя тодішнього суспільства. Основою та стрижнем доктрин почала виступати нова, пост матеріальна система цінностей, в основі якої уже не були матеріальні блага та прибутки особистості. Альтернативні рухи почали відображати інтереси найрізноманітніших соціальних спільностей та класів, а також у даних рухах була відсутня ідеологія. Альтернативні рухи у переважній більшості були спрямовані на трансформацію особистості та суспільства. Також вони відстоювали ідеї справедливого розподілу благ, гармонійності, єдності людини з природою, безпосередньої участі особистості у прийнятті рішень із різноманітних соціальних та економічних проблем. Альтернативні рухи у сфері економіки намагалися створити соціально розвинуте суспільство. У сфері розвитку особистості звертали увагу на потребу удосконалення внутрішнього світу, а також виступали за широку політичну активність на масовому рівні та децентралізацію влади. Саме у цей час альтернативні рухи розробили різноманітні теорії соціальної держави, які були пов’язані із розвитком плюралістичної держави. Найбільшої популярності серед альтернативних рухів отримали «Зелені», які виступали за покращення навколишнього природного середовища, а також різноманітні культурницькі організації. Таким чином альтернативні рухи виступали за рівність громадян, соціальні цінності гуманізму, плюралістичний компромізм та демократію прямої участі.
7.3. Історія виникнення політичних партій.
Розвиток політичних партій у країнах Західної Європи виглядає як послідовна еволюція від елітарних партій 19 ст. через масові партії у повоєнний період до кінця 1960 рр., далі до партій «Для всіх» з кінця 1960х рр. – поч. 80х рр. і, нарешті, до виборчо-професійних партій на сучасному етапі. Історичними відмінностями характеризується виникнення політичних партій у країнах 3го світу. Тут вагомими факторами партотворення та визначальною силою є різноманітні релігійні, кланово-етнічні та, навіть, родоплемінні інтереси та особливості. Для багатьох з цих країн, частіше найменш розвинутих досі, характерний авторитарних чи тоталітарний політичний режим, який виключає політичний плюралізм. У зв’язку з цим партії ще не мають достатнього впливу на суспільно-державні процеси та не відповідають загальносвітовим аналогам. Що стосується партійної системи США, то вона ще сформувалася в часи громадянської війни між Пд. і Пн. країнами і на сьогодні є найбільш стабільною у світі. Щодо процесу створення багатопартійності у країнах Сх Європи, то він мав свої особливості, які пов’язані із пануванням комуністично-державної ідеології та практики. На першому етапі тут виникли антикомуністичні рухи: «Солідарність» у Польщі, «Громадський форум» у Чехословаччині, «Народні фронти» у Латвії, Естонії, Білорусії, Молдові, «Народний рух» в Україні.
На другому етапі з’являється антикомуністична опозиція, яка почала створювати демократичні партії.
На третьому етапі демократичні партії приходять до влади, шляхом демократичних виборів і таким чином припиняють кількадесятирічне панування комуністичних партій.
Що стосується багатопартійності в Україні, то перша політична партія виникла тут у 1890 р. під назвою «Українська радикальна партія», яка розвивалася на території Галичини, яка на той час входила до складу Австро-Угорської імперії. Що стосується Сх. Укр., то тут перша партія виникла у 1895 р. під назвою «Революційна українська партія», яка у 1905 р. змінила назву на «Українська соціал-демократична робітнича партія». Розвиток загально партійності в Укр. Припиняється із приходом більшовиків до влади. Новий етап багатопартійності в Укр. починається із здобуттям незалежності на сучасному етапі.