- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
6.3 Правова та соціальна держава
Сутність правової держави полягає в утвердженні принципу суверенітету народу, визнанні його джерелом влади, в гарантованості прав і свобод особи, підпорядкуванні державних структур правовим нормам. Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою. В такому суспільстві панує або хаос і анархія, або свавілля володаря‑деспота.
Сам термін “правова держава” вперше було вжито у першій половині ХIХ ст. в працях німецьких правознавців. Філософська основа правової держави була сформульована І.Кантом, який розглядав державу як об’єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам.
Формування правової держави вимагає виконання важливих принципів:
1)верховенство права у всіх сферах суспільного життя; 2)підзаконність державної влади, невтручання держави у справи громадянського суспільства; 3)охорона державою невід’ємних природних прав людини та громадянських свобод; 4)рівність закону для всіх і рівність всіх перед законом; 5)взаємна відповідальність держави і особи; 6)поділ влади на законодавчу, виконовчу і судову, їх взаємна урівноваженість і відкритість; 7)незалежність судів і суддів, наявність ефективної системи захисту.
Для правової держави характерні різні принципи правової поведінки громадян і державної влади: громадянам дозволяється все, що не заборонено законом, а владним структурам, навпаки, дозволяється лише те, що прямо передбачено законом.
Отже, правову державу можна визначити як таку форму організації і діяльності публічно-політичної влади, яка функціонує згідно з принципом верховенства права, за якої діють усталені правові норми, встановлені у порядку, що визначений Конституцією, гарантуються права і свободи людини, владні структури не втручаються у сферу життя громадянського суспільства.
В 2-ій половині ІХ ст.. у країнах Зх. Європи ідея соціальної держави. Ідеологи терії: Ріттер, Хессу, Браун. Однією з найважливіших функцій соціальної держави є перерозподіл доходів між різними соціальними верствами з метою забезпечення прав кожної людини на гідне життя. В Зх. Європі ідею соціально‑орієнтованої держави пропогує соціально‑демократичний рух, який виступає за ідеї рівності, справедливості, соціального миру і злагоди.
Необхідні 2 головні умови для того щоб країна вважалась соціальною державою:
Високий рівень економічного розвитку
Зріла стала політична демократія
Ознаки соціальної держави:
Постійний рух до утворення в суспільстві ідеалу соціальної справедливості;
Послаблення соціальної нерівності;
Забезпечення соціального миру і злагоди;
Правові гарантій на гідний рівень життя;
Високий рівень економічного розвитку;
Демократичний та правовий характер суспільства та держави;
Компроміс основних політичних сил щодо цілей і шляхів розвитку суспільства;
Значна роль держави у системі планування та регулювання соціально‑політичних процесів;
Вагомий вплив середнього класу на політико‑економічні процеси в країні.