- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
6.1 Поняття держави та її наукові концепції
В античні часи поняття»держава» (точніше, її відповідники: у стародавніх греків – «поліс, у римлян – «республіка») трактувалося широко і не відділялося від суспільства. Термін «держава» у його сучасному трактуванні «stato» - як суспільний інститут – запровадив італійський мислитель епохи Відродження Ніколо Макіавеллі. Однак чітке розмежування держави і суспільства здійснили такі філософи Нового часу як Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо. У тріаді «індивід-суспільство-держава» вони розрізняли кожен феномен, простежуючи їх взємозвязок і доводячи, що індивіди, які жили у напівдикому стані, спочатку утворювали суспільство, а потім і державу для своєї безпеки та регулювання суспільних відносин.
Щодо походження та сутності держави існує ряд концепцій: патріархальна, теократична, договірна, соціально-економічна. Найпоширенішою з них є договірна теорія (г. Грацій. Т. Гоббс, Ж.Ж. Руссо), яка пояснює виникнення держави в результаті укладення угод між людьми про створення спільних органів влади, які виражатимуть волю народу та захищатимуть його. Концепція завоювання (Є.Дюрінг, Л. Глумпович) пов’язує виникнення держави із завоюванням одних народів з іншими. Такої думки дотримувався, наприклад, М. Костомаров, пояснюючи ґенезу держави Київська Русь завдяки войовничій ролі полян. Соціально-економічна концепція (К. Маркс, Ф. Енгельс) пов’язує виникнення держави з поділом суспільства на економічні класи: імущі класи формують політичну владу, її органи для захисту своїх майнових інтересів і забезпечення правопорядку в суспільстві.
6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
Визначальне місце в політ. організації с-ства посідає держава як форма організації суспільного життя. Без держави немає політ. організації і політ. системи суспільства в цілому. Тому держава і її влада – це та основа, на якій виникає, тримається і функціонує політична система. Навколо держави формуються також і інші організаційні структури, які поза зв’язком з державою уже не мають політичних властивостей, а тому держава є фундаментальною, базовою, організаційною структурою у політ. організації суспільства і в усій його політ. системі. Місце держави як визначального елемента політ. організації суспільства визначається її призначенням у суспільстві, а тому вона може виступати як:
1) як політ. організація громадянського суспільства;
2) як носій влади у с-стві;
3) як представник усього населення на даній географічній території;
4) як форма політ. панування, що виражається у прийнятті владних рішень, які стосуються всього суспільства і обов’язкові для виконання усім населенням;
5) як джерело усього політичного у суспільстві, його головний елемент;
6) як виразник загального інтересу;
7) як інструмент реалізації загальної волі у суспільстві;
8) як творець загальних цілей у с-стві;
9) як основний стабілізатор сусп. життя;
10) як головний суб’єкт політ. суверенітету.
Отже, держава має складний механізм, а її функціонування є багатостороннім. Усі ми живемо в державі, відчуваємо на собі її вплив, підкоряємося її владі та користуємося послугами держ. органів.