46. Організація фінансового контролю у системі казначейства

Державне казначейство України є невід’ємною частиною державного апарату. Воно здійснює керівництво державними коштами і, на основі з покладених на нього функцій, є головним органом, який контролює бюджетні кошти держави.

Метою фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням; взяття зобов’язань розпорядниками коштів понад обсяги виділених бюджетних асигнувань. Державне казначейство України контролює дотримання єдиних правил обліку та звітності за бюджетами усіх рівнів та кошторисах доходів і видатків, спрямування коштів за цільовим призначенням на стадії здійснення операцій з виконання бюджету на підставі документів розпорядників коштів, поданих до оплати [4, 19].

До функцій Державного казначейства України у сфері державного фінансового контролю належать:

1) забезпечення казначейської форми обслуговування Державного бюджету України;

2) організація та здійснення контролю за дотриманням встановленого порядку виконання Державного бюджету України;

3) здійснення бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України, а також контролю за рухом коштів на єдиному казначейському рахунку;

4) організація та здійснення контролю за надходженням, рухом та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів, місцевих бюджетів;

5) організація та здійснення збирання, зведення та аналізу фінансової звітності про стан виконання Державного і зведеного бюджетів України;

6) здійснення контролю за правильністю організації обліку та касового виконання Державного бюджету України в бюджетних установах;

7) здійснення контролю за припиненням необґрунтованого зростання кредиторської та дебіторської заборгованості бюджетних установ;

8)зведення, складання і надання звітності про виконання Державного бюджету України;

З метою виконання контрольних функцій органам Державного казначейства надано право:

– проводити у міністерствах, інших центральних та місцевих органах центральної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, банках, незалежно від форм власності, перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

– одержувати від установ банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, які використовують кошти Державного бюджету та державних позабюджетних фондів [3, 128].

Окрім того, казначейство здійснює контроль за цільовим витрачанням коштів Державного бюджету всіх бюджетоотримувачів. З цією метою перевіряються всі бухгалтерські, фінансові та інші документи, що підтверджують право і законність проведених витрат. У випадку виявлення порушень оформляється відмова і вказуються суми нецільового використання, які стягуються шляхом зменшення поточного фінансування бюджетних організацій або списання сум в безакцентному порядку із розрахункових рахунків з одночасним нарахуванням і стягненням в дохід Державного бюджету штрафних санкцій.

Фінансовий контроль, що здійснюється Державним казначейством України у процесі виконання Державного бюджету за видатками, умовно можна поділити на чотири самостійні етапи, взаємопов’язані встановленими правилами автоматизованого ведення бухгалтерського обліку операцій виконання бюджетів, а саме:

1) організація роботи органів Державного казначейства щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань та контролю за їх дотриманням;

2) облік і консолідація інформації за зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів;

3) виділення бюджетних асигнувань Державним казначейством;

4) контроль перед здійсненням видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів коштів загального і спеціального фондів Державного бюджету.

Особливість казначейського контролю полягає в тому, що органи Державного казначейства України є єдиними виконавцями попереднього контролю при зарахуванні коштів до бюджету та при здійсненні видатків. Контрольні функції проводяться на етапі реєстрації зобов’язань та під час здійснення платежу шляхом оплати рахунків розпорядників коштів за надані їм товари та послуги на підставі підтверджувальних документів. Такий контроль здійснюється не вибірково, а на постійній основі. При цьому, незалежно від суми платежу, перевіряються документи, що підтверджують право та законність операції, відповідність витрат бюджетним призначенням та затвердженим в установленому порядку кошторисам доходів та видатків. Саме такі вимоги і відрізняють казначейське обслуговування коштів бюджету від банківського, яке передбачає лише наявність документів та прав розпорядників коштів здійснювати видатки без контролю за напрямами витрат.

Система казначейського контролю за бюджетними коштами дає можливість попередити порушення, призупинити операцію і повернути платіжні документи без виконання.

Такий вичерпний контроль здійснюється щоденно, паралельно з проведенням операцій за рахунками і тому є ефективнішим порівняно з тим, який здійснюється контролюючими органами під час перевірок.

У разі виявлення бюджетних правопорушень органи Державного казначейства України, в межах своєї компетенції, можуть вчинити дії до розпорядників та отримувачів коштів, призупинити здійснення операцій та будь-яких платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства та застосувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях.

У такий спосіб, забезпечується суворий контроль за правильністю операцій із бюджетними коштами, який є гарантією дотримання бюджетного законодавства та чіткого виконання рішень органів влади. За оцінкою Державної контрольно-ревізійної служби України в результаті запровадження казначейського обслуговування бюджетних коштів кількість та обсяги порушень у їхньому витрачанні значно зменшились.