Тема 1. Предмет, метод і завдання курсу Теоретичні питання

1. Об`єкт, предмет і метод соціально-економічної статистики.

2. Задачі соціально-економічної статистики

Методичні вказівки.

Соціально-економічна статистика, чи статистика, — це:

1) галузь знань — наука, що представляє собою складну і розгалужену систему наукових дисциплін (розділів), що володіють визначеною специфікою і вивчають кількісний бік масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною;

2) галузь практичної діяльності — збір, обробка, аналіз і публікація масових даних про явища і процеси громадського життя;

3) сукупність цифрових зведень, що характеризують стан масових явищ і процесів громадського життя чи їх сукупність;

4) галузь статистики, що використовує методи математичної статистики для вивчення соціально-економічних процесів і явищ.

В даний час статистика (соціально-економічна статистика) — це суспільна наука, що вивчає закономірності формування і зміни кількісних відносин суспільних явищ, розглянутих у безпосередньому зв'язку з їх якісним змістом.

Об'єктом вивчення соціально-економічної статистики є суспільство у всім різноманітті його форм і проявів. Це зв'язує соціально-економічну статистику з всіма іншими науками, що вивчають суспільство, процеси, що протікають у ньому, закономірності його розвитку, — з політичною економією, економікою промисловості, сільського господарства, соціологією й ін.

Соціально-економічна статистика вивчає виробництво в єдності продуктивних сил і виробничих відносин, вплив природних і технічних факторів на кількісні зміни в суспільному житті, вплив розвитку суспільства, виробництва на навколишнє середовище.

Соціально-економічна статистика вивчає виробництво, споживання матеріальних і духовних благ у суспільстві, закономірності їхньої зміни, економічні і соціальні умови життя людей.

За допомогою системи кількісних показників соціально-економічна статистика дає характеристику якісних сторін явищ суспільних відносин, структури суспільства і т.ін.

Предметом вивчення соціально-економічної статистики є і процеси, що протікають у народонаселенні, — народжуваність, шлюби, тривалість життя і т.ін.

Соціально-економічна статистика є в даний час складною, широко розгалуженою галуззю знання. Основними розділами (галузями) соціально-економічної статистики як науки є:

• теорія статистики, у якій розглядаються питання сутності статистики як науки, її предмета, загальні категорії, поняття, принципи і методи;

• економічна статистика і її галузеві статистики, що вивчають економіку країни в цілому й окремих його галузях (статистика промисловості, сільського господарства, лісового господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, водяного господарства, геології і розвідки надр, торгівлі й ін.);

• соціальна статистика і її галузеві статистики, що вивчають соціальні явища (політична статистика, статистика рівня життя і споживання матеріальних благ і послуг, житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення, науки і наукового обслуговування);

• статистика населення, що вивчає процеси і явища, що відбуваються в області народонаселення, — чисельність, склад населення, народжуваність, смертність, міграція населення і т.п.

Галузі соціально-економічної статистики як єдиної суспільної науки взаємозалежні, вони доповнюють і збагачують одна одну. Багато показників статистики окремих галузей так багаті по змісту, що можуть бути використані іншими галузями, тому що містять у собі різнобічну інформацію.

У своїх дослідженнях соціально-економічна статистика використовує методи і принципи теорії статистики, спирається на них і розвиває їх. Це насамперед метод масового статистичного спостереження, метод угруповань, метод узагальнюючих показників — абсолютних і відносних величин, середніх величин, індексний метод і ін. Велике значення в соціально-економічній статистиці має балансовий метод, метод математичної статистики, метод вивчення взаємозв’язків.

У вивченні й аналізі соціально-економічних процесів і явищ широко застосовуються математичні методи, наприклад при аналізі балансу міжгалузевих зв'язків, виявленні впливу різних факторів на підвищення ефективності виробництва і т.ін.

Статистичні методи, методи математичної статистики, моделювання і прогнозування необхідно застосовувати в комплексі, що дозволить зробити більш глибокий аналіз явищ і процесів, одержати науково обґрунтовані висновки, більш точно визначити об'єктивні тенденції і закономірності.

Одним з методів якісної характеристики соціально-економічних явищ і процесів є економічні класифікації, що передбачають визначення критеріїв для розподілу всієї сукупності на однорідні групи. Створення в Україні державної системи класифікації як бази для переходу на сучасні методи організації статистичних спостережень, здійснювалось протягом 1993-1997 рр. Найбільш складним у питаннях впровадження нових статистичних класифікацій було організація та здійснення переходу від Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ) до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), за якою з січня 2001 р. здійснюється організація статистичних спостережень, формування зведеної інформації та публікація статистичних даних. Впровадження КВЕД забезпечує проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналізу статистичної інформації на макрорівні; статистичний облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); Застосування єдиної статистичної термінології та визначень щодо статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі; можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною.

Задачі соціально-економічної статистики визначаються соціально-економічними потребами суспільства. Соціально-економічна статистика вирішує широке коло задач. Насамперед це всебічне і глибоке вивчення стану і розвитку економіки країни, різних соціальних і економічних процесів, що відбуваються в ній, їхніх закономірностей шляхом збору, обробки, аналізу й узагальнення даних про їх.

На кожнім етапі розвитку перед соціально-економічною статистикою встають специфічні задачі, обумовлені характером самого етапу. В умовах переходу до ринкової економіки соціально-економічна статистика покликана вирішувати нові важливі задачі. Для цього потрібно підвищення її якості й оперативності, удосконалювання звітності, поглиблення соціально-економічного аналізу.

Особлива увага повинна бути приділена удосконалюванню методології аналізу найважливіших пропорцій: між виробництвом і споживанням, споживанням і нагромадженням, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, між окремими галузями; вивченню структури економіки і техніко-економічних зрушень, науково-технічного прогресу; виявленню диспропорцій, що можуть виникнути в економіці; розкриттю і більш повному використанню всіх можливостей ринкової економіки. Велике значення має також оцінка стану економіки і рівня життя населення.

Практичне рішення цих задач покликана здійснювати система органів державної статистики. У «Положенні про Державний комітет статистики України» були визначені конкретні задачі, а саме:

• збирання, опрацювання, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному та соціальному житті України та її регіонів, зокрема про проведення економічних реформ, рівень життя та соціальний захист населення, формування багатоукладної економіки та її структурну перебудову, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, хід приватизації та земельної реформи;

• розроблення і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах і рекомендаціях;

• забезпечення переходу національної системи обліку та статистики на міжнародні стандарти;

• забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності та цілісності статистичної інформації;

• забезпечення доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних згідно із законодавством.

Рішення перерахованих задач вимагає подальшого удосконалювання системи показників соціально-економічної статистики. Ця система повинна охоплювати всі найважливіші економічні і соціальні процеси, що характеризують уведення ринкових відносин.