Питання 6. Основи ведення оборони батальйоном.

Оборона - вид бою, що має на меті відбити наступ преважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити сриятливі умови для переходу в наступ.

Оборона підготовлюється завчасно або організовується з ході бою, в умовах відсутності зіткнення або безпосереднього зіткнення з ним. Є два вида оборони - позиційна оборона та маневрова оборона.

Позиційна оборона - основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику в ході упертого утримання під­готовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона засто­совується на більшості напрямків і перш за все там, де втрата те­риторії недопустима. Маневрова оборона - застосовується з метою нанесення втрат противнику, виграшу часу і збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на своєчасно намічених і єшелонових в глибину рубіжах у поєднанні з короткими контратаками.

Батальйон як правило веде позиційну оборону. Механізований (танковий) батальйон (рота) може оборонятися у першому або друго­му єшелонх полку (батальйону), в полосі забезпечення або на пере­довій позиції,складати загальновійськовий резерв або знаходитись у протидесантному резерві.

Для оборони батальйону визначається - район оборони, а роті і взводу опорний пункт.

Ширина і глибина опорного пункту (району оборони) роти (баталь­йону), відстань між підрозділами і вогневими засобами у ньому повинні забезпечувати:

• відбиття атак танків, мотопіхоти противни­ка пред переднім краєм оборони і знищенні їх при вклиненні в глибину опорного пункту (району оборони).

• зосередження підрозділів в опорному пункті (районі оборони) з метою найменшої уразливості від ударів вогню артилерії і авіації, високоточної зброї противника;

• можливості проведення маневрів як вогнем, так і підро­зділами.

Ширина батальйонного району оборони 3-5 км глибина 2-2,5 км.

Рота займає опорний пункт 1-1,5 км по фронту і до 1 км в глиби­ну, а взвод до 400 м по фронту і до 300 м в глибину.

Проміжки між взводами складають до 300 м, а опорними пунктами рот по фронту - до 1000 м.

Побудова оборони батальйону (роти) складає:

1. бойовий порядок батальйону (роти);

2. систему опорних пунктів і вогневих позицій;

3. систему вогню;

4. систему інженерних загороджень.

Бойовий порядок батальйону шикується в два або один ешелон, якщо шикування в один ешелон - виділяється резерв у складі не менше взвода.

Бойовий порядок складається:

• з підрозділів першого ешелону;

• підрозділів другого ешелону або резерву;

• вогневих засобів;

• засобів протиповітряної оборони;

• батальйонного тилу.

В бойовий порядок батальйону (роти) в залежності від обставин можуть входити броньована група і вогневі засади.

Рота першого ешелону батальйону готує опорний пункт на першій і другій траншеї з метою нанесення противнику ураження вогнем усіх засобів і не допустити прориву ним переднього краю.

Рота другого ешелону готує опорний пункт на третій, а іноді і на четвертій траншеї з метою не допустити прориву противником пер­шої позиції, а при сприятливих умовах і знищити контратакою йо­го підрозділи, які прорвали першу та другу траншеї. Танкова рота (механізована рота на БМП,крім того готує один-два вогневих рубе- жа, які можуть співпадати з рубіжами розгортання для контратаки.

Рота (взвод), яка виділена до резерву батальйону, займає район зосередження, в якому готує для оборони опорний пункт і знаходить­ся в готовності до виконання завдань, які виникають.

Мінометна батарея і гранатометний взвод, як правило, залишаються у підпорядкуванні командира батальйону і використовуються для підтримки бою механізованих рот першого ешелону.Іноді гранатомет­ний взвод у повному складі може придаватися механізованій роті, яка веде оборону на основному зосередженні зусиль батальйону, або відділенням- ротам першого ешелону.

Протитанковий взвод, як правило, залишається у підпорядкуванні командира батальйону, займає район зосередження і використовуєть­ся у повному складі на танко небезпечному напрямку для відбиття атак танків та інших броньованих машин противника, прикриття від­критих флангів і забазпечення контратаки.

Зенітний підрозділ, як правило, залишається у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і розташовується в опрних пунктах рот і в районі командно спостережномого пункта батальйо­ну так, щоб забазпечувалось надійне прикриття підрозділів від ударів з повітря.

Броньована група складається з метою підвищення активності обо­рони і своєчасного підсилення її стійкості на найбільш погрозливих напрямках, прикриття проломів, які виникли в наслідок вогневих уда­рів противника, і вирішення інших завдань, які потребують стрімких, маневрових дій і ефективного вогневого ураження противника, а також більш повного використання бойових можливостей танків БМП і БТР. В її склад можуть входити декілька танків і БМП, БТР (як прави­ло без десанта), які виділяються із підрозділів першого і другого ешелонів, які обороняються поза напрямком зосередження основних зусиль. БнГ зосереджуються в районах.

Вогнева засада виставляється з метою нанесення противнику мак­симального ураження раптовим вогнем прямою наводкою, кинжальним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень. У вогневу засаду може виділятися взвод (виділення, танк), посилений вогнеметниками і саперами. Позиції вогневої засади обираються на танконебезпечних напрямках.