
Транзистор як активний чотириполюсник
При дослідженнях і розрахунках зручно розглядати транзистор як посилюючий потужність пристрій, на вході якого діють напруга U1 і струм I1, а на виході - напруга U2 і струм I2. Таку модель називають активним чотириполюсником. Оскільки транзистор має тільки три виводи, один з них повинен бути спільним для ланцюгів входу і виходу. На рис.5 представлена схема з ЗЕ (загальним емітером).
Якщо прийняти в якості незалежних змінних I1 і U2, то U1 і I2 є функціями U1=f1(I1, U2); I2=f2(I1, U2). Диференціюючи U1 і I2 по I1 і U2, одержимо систему двох рівнянь:
,
.
Рис.5
Позначимо:
Розуміючи під U1, I1, U2 і I2 малі прирости їх постійних значень або амплітуди їх змінних складових, диференціальні рівняння з урахуванням позначень можна переписати у вигляді:
,
.
Коефіцієнти, що входять в цю систему, називаються h - параметрами, що мають певний фізичний зміст:
при U2=0 - вхідний опір транзистора
при короткому замиканні на виході, його
можна обчислити, якщо джерело напруги
U2 підключити до виходу і виміряти
U1 на вхідних затискачах;
при I1=0 - коефіцієнт зворотного
зв'язку по напрузі при розімкнутому
вході;
при U2=0 - коефіцієнт посилення за
струмом;
при I1=0 - вихідна провідність
транзистора при розімкнутому вході.
Значення h-параметрів транзистора залежать від схеми його включення (ЗБ, ЗЕ, ЗК).
Порядок розрахунку h-параметрів
Розглянемо порядок розрахунку h - параметрів для схеми з загальним емітером. Параметри h22 і h21 визначають за вхідним характеристикам в заданій або вибраній точці Р (рис.6б).
Для цього при незмінному струмі бази
Iб задають приріст ΔUке=U'ке‑U'ке,
знаходять при цьому приріст струму ΔIк
і визначають вихідну провідність
транзистора
при Іб=const. Обернена до h22
величина дає вихідний опір rке.
При постійній напрузі U'ке=const
задають приріст струму бази
,
визначають приріст струму ΔI'к і
розраховують коефіцієнт передачі струму
бази (коефіцієнт посилення за струмом
β):
при Uке = const.
Параметри h11 і h12 визначають за вхідними характеристиками (рис.6в). Для цього в тій же робочій точці Р(U'ке, І'б) задають приріст ΔIб (симетрично по обидві сторони від точки Р на кривій з відміткою Uке=const), знаходять одержаний при цьому приріст ΔUбе і обчислюють вхідний опір транзистора :
при U'ке=const.
Нарешті, при постійному струмі бази I'б
задають приріст напруги
,
визначають одержаний при цьому приріст
ΔU'бе і знаходять коефіцієнт
зворотного зв'язку по напрузі:
при І'б=const.
Виконання роботи:
1.Запустити програму ELECTRONICS WORKBENCH.
2.1 «Зібрати» схему із загальним емітером (зе):
Рис. 6. Схема включення транзистора із ЗЕ
2.1.1. Включити потрібні елементи та вимірювальні прилади. Транзистор встановити згідно свого варіанту (див. таблицю у додатку). Встановити величину напруги батареї у колі бази 1 В, у колі емітера – так, щоб вона не перевищувала допустиму для заданого транзистора величину (згідно з довідником).
2.1.2
Щоб схема почала функціонувати, необхідно
нажати
кнопку у верхньому
правому
куті
.
Змінюючи змінним
резистором ([R])
вхідну
напругу
(Uбе)
від 0 до 1 В, зніміть залежність базового
струму
(Іб)
від напруги база-емітер
(Uбе)
при незмінній колекторній напрузі (Uке)
(вхідна
характеристика транзистора
Іб=f
(Uбе)).
Значення колекторної напруги взяти 0 В
та 5 В.
2.1.3.Змінюючи напругу колектора (Uке) від 0 до 0,5 В з кроком 0,1 В, а в подальшому – з кроком 1 В, зніміть залежність колекторного струму (Ік) від напруги колектор-емітер (Uке) при постійному струмі бази (Іб) (вихідна характеристика транзистора Ік=f(Uке)). Струм бази взяти рівним 50 мкА, 100 мкА, 150 мкА, 200 мкА (приблизно).
2.1.4. Зняти прохідну характеристику транзистора Iк=f(Iб)). Для цього встановити напругу на колекторі Uке=5; 10; 15 В (однак не більше допустимої) і, змінюючи струм бази з допомогою потенціометра, фіксувати струм колектора.
2.1.5. За даними вимірювань побудувати вхідні, вихідні та прохідні характеристики транзистора.
2.1.6.Визначити за характеристиками транзистора графоаналітичним методом параметри транзистора:
вхідний опір транзистора Rвх=∆Uбt/∆Iб;
вихідний опір транзистора Rвих=∆Uкt/∆Iк;
2.1.7. Вибрати на вхідних і вихідних характеристиках робочу точку і розрахувати для неї h-параметри.