
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
Для часового ряду, представленого в перших двох графах табл. 13.2, побудована трендова модель у вигляді полінома першого степеня (лінійна модель):
Потрібно оцінити адекватність і точність побудованої моделі.
Розв’язання
Спочатку сформуємо залишкову послідовність (ряд залишків), для чого з фактичних значень рівнів ряду віднімемо відповідні розрахункові значення за моделлю: залишкова послідовність наведена у гр. 4 табл. 13.2.
Таблиця 13.2. Розрахункові дані задачі
|
|
|
|
Точки пікіов |
|
|
|
|
1 |
85 |
84,4 |
0,6 |
– |
0,36 |
– |
– |
0,71 |
2 |
81 |
81,0 |
0,0 |
1 |
0,00 |
-0,6 |
0,36 |
0,00 |
3 |
78 |
77,6 |
0,4 |
1 |
0,16 |
0,4 |
0,16 |
0,49 |
4 |
72 |
74,1 |
-2,1 |
1 |
4,41 |
-2,5 |
6,25 |
2,69 |
5 |
69 |
70,7 |
-1,7 |
0 |
2,89 |
0,4 |
0,16 |
2,46 |
6 |
70 |
67,3 |
2,7 |
1 |
7,29 |
4,4 |
19,36 |
3,86 |
7 |
64 |
63,8 |
0,2 |
1 |
0,04 |
-2,5 |
6,25 |
0,31 |
8 |
61 |
60,4 |
0,6 |
1 |
0,36 |
0,4 |
0,16 |
0,98 |
9 |
66 |
57,0 |
-1,0 |
– |
1,00 |
-1,6 |
2,56 |
1,79 |
45 |
636 |
636,3 |
-0,3 |
6 |
15,51 |
– |
35,26 |
13,29 |
Перевірку
випадковості рівнів ряду залишків
проведемо на основі критерію піків
(поворотних точок). Точки піків відзначені
у гр. 5 табл. 13.2; їх кількість дорівнює
шести
.
Права частина нерівності (13.13) дорівнює
в даному випадку 2, тобто ця нерівність
виконується. Отже, можна зробити висновок,
що властивість випадковості ряду
залишків підтверджується.
Результати попередньої перевірки дають можливість провести перевірку відповідності залишкової послідовності нормальному закону розподілу. Скористаємося -критерієм.
Розмах варіації:
;
середнє квадратичне відхилення:
Отже,
.
Це значення потрапляє в інтервал між
нижньою і верхньою межами табличних
значень даного критерію (для
і рівня значимості
межі становлять відповідно 2,7 і 3,7).
Тобто, властивість нормальності розподілу
виконується.
Виконаємо
перевірку рівності (близькості) нулю
математичного очікування ряду залишків.
За результатами обчислень в табл. 13.2
математичне сподівання дорівнює
.
Отже, можна підтвердити виконання даної
властивості, не вдаючись до статистики
Стьюдента.
Для
перевірки незалежності рівнів ряду
залишків (відсутності автокореляції)
обчислимо значення критерію Дарбіна-Уотсона.
Розрахунки значення критерію (див. п.
7.3.), представлені у гр. 6, 7, 8 табл. 13.2,
дають наступне значення цього критерію:
.
,
що свідчить про негативну автокореляцію,
тому критерій Дарбіна-Уотсона необхідно
перетворити:
.
,
.
Оскільки,
,
то рівні залишкової послідовності
незалежні.
Таким чином, залишкова послідовність задовольняє всім властивостями випадкової компоненти часового рада, отже, побудована лінійна модель є адекватною.
Для характеристики точності моделі обчислимо показник середньої відносної помилки апроксимації:
,
що свідчить про достатньо високий рівень
точності побудованої моделі (помилка
менше 5% свідчить про задовільний рівень
точності; помилка в 10% і більше вважається
дуже великою).