
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
12.5. Ітераційні методи фільтрації
При
виділенні (фільтрації) компонент часового
ряду за допомогою тих або інших методів
неминуче встає питання про «чистоту»
фільтрації, тобто питання про міру
близькості оцінок
і
їх істинним значенням
,
.
Слід зазначити, що досі жоден з відомих
методів не забезпечує необхідної міри
чистоти фільтрації для часових рядів
різної структури.
Ітераційні методи фільтрації складових часового ряду з’явилися свого часу як результат визнання неможливості виділення компонент ряду прямими методами. Основна ідея ітераційних процедур полягає у багатократному застосуванні плинної середньої:
(12.19)
і одночасній оцінці сезонної компоненти в кожному циклі. При цьому перехід від одного кроку ітераційної процедури до іншого може супроводжуватися зміною параметрів плинної середньої. Якщо формулу для плинної середньої записати у вигляді:
(12.20)
то
при переході від однієї ітерації до
іншої може відбуватися зміна довжини
відрізку плинності
і закону зміни вагових коефіцієнтів
.
У деяких ітераційних методах, крім того,
використовується регресія (як правило,
лінійна) початкового ряду
на перетворений в першому кроці ряд
.
Ітераційні методи відрізняє простота і задовільна «чистота» фільтрації компонент ряду. Проте усім їм властивий і істотний недолік. Застосування плинної середньої (12.19) і (12.20) призводить до втрати частини інформації на кінцях часового ряду.
Розглянемо два ітераційні методи: Четверикова і Шіскіна-Ейзенпресса.
Метод
Четверикова.1.
Емпіричний ряд
вирівнюється плинною середньою (12.19) з
періодом
,
тобто береться
членів початкового ряду, з яких перший
і останній береться з половинною вагою:
.
членів ряду, які випадають з обох його
кінців, або відновлюються екстраполяцією
ряду, що вирівнюється, або не враховуються
при подальшому аналізі.
Попередня
оцінка тренду –
і відхилення емпіричного ряду від того,
що вирівнюється –
,
чи
,
2.
Для кожного року
обчислюється
–
середньоквадратичне відхилення, на яке
діляться окремі місячні (квартальні)
відхилення відповідного року:
(12.21)
де
(12.22)
3. З «нормованих» таким чином відхилень обчислюють попередню середню сезонну хвилю:
(12.23)
4. Середню попередню сезонну хвилю домножають на середньоквадратичне відхилення кожного року і віднімають з емпіричного ряду:
(12.24)
5.
Отриманий ряд, позбавлений попередньої
сезонної хвилі, знову згладжується
плинною середньою (для місячних даних
по п’яти або семи точкам, залежно від
інтенсивності незначних кон’юнктурних
коливань і тривалості більш значних).
В результаті виходить нова оцінка тренду
.
6.
Відхилення емпіричного ряду
від ряду
,
отриманого в п. 5 даної методики.
(12.25)
знову піддаються аналогічній обробці по пп. 2 і 3 для виявлення остаточної середньої сезонної хвилі.
7.
Виключення остаточної сезонної хвилі
отримують після множення середньої
сезонної хвилі на
–
коефіцієнт напруженості сезонної хвилі:
,
(12.26)
де
– значення ряду, що вирівнюються,
– випадкова компонента:
(12.27)
Метод Шіскіна-Ейзенпресса
У методиці Шіскіна-Ейзенпресса, окрім плинної середньої (12.19), на другому і подальших етапах ітераційної процедури застосовують складніші п’ятнадцяти- і двадцатиодноточечні плинні Спенсера. Вони мають відповідно вигляд:
(12.28)
(12.29)
чи в цифровому записі Кендалла:
(12.30)
(12.31)
В
(12.30) і (12.13) символи
означають
вирівнювання ряду плинною середньою.
Так, наприклад, якщо
,
то
(12.32)
Символ
означає
подвійне послідовне вирівнювання ряду
однією і тією ж плинною середньою, тобто
якщо
,
то спочатку отримуємо оцінки
,
що вирівнюються, по (12.32), потім до них
застосуємо ту ж плинну середню (12.32):
(12.33)
Якщо розглядається двадцатиодноточкова плинна середня (12.28), то потім потрібно було б застосувати ще одне вирівнювання по семи точках:
(12.34)
І на завершення:
(12.35)
В результаті отримують вираз (12.28).
Плинна середня з симетрично-рівними вагами виду (12.19) дозволяє виділити лише лінійний тренд. Якщо ж тренд насправді нелінійний, то згладжування часового ряду, що містить нелінійний тренд, дає спотворені його значення. Плинна середня Спенсера дозволяє отримувати точні оцінки тренду, вираженого поліномами до третього ступеня включно.
Розглянемо тепер власне метод Шискина-Эйзенпресса.
1.
Початковий ряд
вирівнюється плинною середньою (12.19).
Це дозволяє не спотворювати сезонну
компоненту
.
Використання плинної середньої з іншим
періодом привело б до зміни як амплітуди,
так і форми сезонної хвилі.
2. Розраховують залишкові значення:
чи
Обчислюють
середні значення залишкового ряду в
цілому по ряду
і по місяцях (кварталам)
:
(12.36)
3. Знаходять попередню оцінку середньої сезонної хвилі:
(12.37)
і будують новий ряд, відносно вільний від сезонної компоненти:
(12.38)
4.
До ряду
застосовують згладжування плинною
середньою Спенсера:
(12.39)
Знаходять поліпшену оцінку сезонної компоненти:
(12.40)