
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
Оцінювання ототожненого рівняння: метод непрямих найменших квадратів
Для точно ототожненого структурного рівняння можна отримати структурні параметри з МНК – оцінок коефіцієнтів скороченої форми методом, відомим під назвою метод непрямих найменших квадратів. Оцінки параметрів за цим методом умовно розбивається на три етапи.
1. Спочатку отримуємо рівняння скороченої форми. Для цього виражаємо залежну змінну в кожному рівнянні виключно через попередньо визначені (екзогенні та лагові) змінні та випадкові величини.
2. Окремо до кожного рівняння скороченої форми застосовуємо МНК. Це можливо, оскільки пояснювальні змінні в даних рівняннях попередньо визначені, а отже, некорельовані з випадковими величинами.
3. Отримуємо оцінки початкових структурних параметрів з оцінених на другому етапі коефіцієнтів скороченої форми. Якщо рівняння точно ототожнене, є взаємна відповідність між структурними параметрами та коефіцієнтами скороченої форми.
Оцінювання переототожненого рівняння: метод двокрокових найменших квадратів
Метод
складається з двох етапів. Якщо застосувати
МНК для оцінки невідомих параметрів
переототожненого рівняння, то отриманні
оцінки будуть зміщеними через кореляцію
між залежною змінною
та випадковою величиною.
1. Щоб позбутися кореляції, будують регресійні рівняння залежності ендогенних змінних лише від попередньо визначених. Тобто, будуємо рівняння скороченої форми структурної моделі, використовуючи МНК.
2. З побудованих рівнянь знаходимо нові значення ендогенних змінних, які будуть використовуватися для оцінки параметрів структурної моделі.
Використовуючи нові дані, знаходять оцінки параметрів структурної моделі. При цьому до переототожненого рівняння застосовують МНК, оскільки переоцінені ендогенні змінні та випадкові величини не є корельованими.
Характерні особливості методу 2МНК:
1. Метод можна застосовувати до окремого рівняння в системі без врахування інших. Отже, для економетричних моделей. Що складаються з великої кількості рівнянь, метод 2МНК є дуже економним, тому він широко використовується на практиці.
2. На відміну від ННК, який дає декілька різних оцінок параметрів у переототожнених рівняннях, 2МНК діє лише одну оцінку параметра.
3. Для застосування методу 2МНК потрібно знати лише загальну кількість екзогенних або попередньо визначених змінних у системі.
4. Хоча метод 2МНК був спеціально розроблений для переототожнених рівнянь, його можна застосовувати до точно ототожнених рівнянь. У цьому випадку ННК та 2МНК дадуть ідентичні оцінки.
Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
Розглянемо
модель з двох регресій, одна з яких
характеризує величину експорту товарів
,
а друга – імпорту
( в
ум.
гр. од.). В якості попередньо визначених
змінних (екзогенних величин) розглянемо
національних дохід
та середній обіг зовнішньої торгівлі
країн блоку СНД
:
Таблиця 10.1. Вихідні дані задачі
-
70
5,5
55
73
75
6,1
63
86
77
6,9
71
94
80
7,4
80
103
85
7,9
93
111
92
8,3
103
117
99
8,8
117
122
103
9,1
128
130
107
9,8
139
135
112
10,2
151
139
За даними спостереження побудувати за допомогою ННК та 2МНК модель на основі одночасних структурних рівнянь, яка характеризує стан зовнішньої торгівлі країни.
Розв’язання
Для кожного рівняння перевіримо умову порядку:
Функція
експорту:
рівняння
точно ототожнене.
Функція імпорту: рівняння точно ототожнене.
Таким чином, в даній моделі ми маємо змогу знайти оцінки параметрів обох рівнянь за допомогою ННК чи застосувавши 2МНК.
Запишемо скорочену форму даної системи рівнянь:
Параметри визначених регресій знайдемо за допомогою МНК. В результаті скорочена форма структурної моделі матиме вигляд:
Виконаємо необхідні розрахунки для оцінки коефіцієнтів детермінації та фактичних значень критерію Фішера для отриманих регресійних рівнянь.
Таблиця 10.1. Розрахункові дані задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
55 |
73 |
52,59 |
75,56 |
2025,00 |
1444,00 |
2247,25 |
1255,96 |
63 |
86 |
64,31 |
84,05 |
1369,00 |
625,00 |
1273,95 |
726,16 |
71 |
94 |
72,10 |
95,69 |
841,00 |
289,00 |
778,59 |
234,51 |
80 |
103 |
79,90 |
102,84 |
400,00 |
64,00 |
403,99 |
66,57 |
93 |
111 |
91,06 |
109,86 |
49,00 |
0,00 |
79,94 |
1,29 |
103 |
117 |
105,02 |
115,28 |
9,00 |
36,00 |
25,18 |
18,31 |
117 |
122 |
119,53 |
122,17 |
289,00 |
121,00 |
381,45 |
124,71 |
128 |
130 |
127,90 |
126,31 |
784,00 |
361,00 |
778,59 |
234,51 |
139 |
135 |
138,49 |
136,34 |
1521,00 |
576,00 |
1481,70 |
642,28 |
151 |
139 |
149,10 |
141,89 |
2601,00 |
784,00 |
2410,51 |
954,42 |
|
|
Сума |
9888,00 |
4300,00 |
9861,16 |
4258,73 |
Для
заданого рівня значимості
та
і
ступенів свободи фактичні значення
критерію Фішера значно перевищують
його критичне значення, тобто побудовані
регресії є адекватними зі ймовірністю
0,95.
Знаходимо оцінки параметрів структурної моделі за ННК.
За формулами:
обчислюємо:
;
;
;
;
;
.
Таким чином:
Знаходимо оцінки параметрів структурної моделі за 2МНК.
Використовуючи оцінені значення ендогенних змінних і (в таблиці) та дані спостереження за змінними і і застосовуючи МНК другий раз знаходимо оцінки структурних параметрів. В результаті:
Два різні методи побудови моделей на основі одночасних структурних рівнянь дозволили отримати однакові результати. При цьому ННК був застосований, оскільки обидва рівняння системи точно ототожнені, а даний метод створений для оцінки параметрів точно ототожнених рівнянь. 2МНК був створений для оцінки параметрів переототожнених рівнянь моделі, проте його властивості дозволяють використовувати цей метод для оцінки параметрів в тому числі точно ототожнених рівнянь. На прикладі ми переконалися, що отримані оцінки справді однакові.