
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
10. Економетричні симультативні моделі
10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
Застосування методу найменших квадратів (МНК) до окремого рівняння передбачає, що незалежні змінні (фактори) - справді екзогенні і що є тільки односторонній зв’язок між залежною змінною та незалежними змінними . Якщо ці умови не виконуються, тобто, якщо змінні визначаються через , то порушується одне з припущень класичного регресійного аналізу, а саме припущення про незалежність факторів та випадкових величин і використання методу найменших квадратів для знаходження невідомих параметрів моделі призведе до появи неефективних оцінок з відхиленням.
Якщо
і, в свою чергу, також
,
недопустимо застосовувати одне регресійне
рівняння для опису взаємозв’язку між
та
.
У такому разі ми переходимо від регресійної
моделі з одним рівнянням до регресійної
моделі з багатьма рівняннями, серед
яких можуть бути рівняння, які включають
та
у ролі як ендогенних, так і екзогенних
змінних. Система, що описує таку взаємну
залежність між змінними, називається
системою одночасних або симультативних
рівнянь.
10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
Як уже зазначалося, застосування методу найменших квадратів при оцінці невідомих параметрів у системах симультативних рівнянь призводить до зміщених оцінок. Щоб уникнути цієї неприємної ситуації, необхідне застосування інших методів оцінювання, які давали б кращі оцінки параметрів. Такі методи, справді, є. Ось найуживаніші серед них.
1. Метод зменшеної форми, або метод непрямих найменших квадратів (ННК).
2. Метод інструментальних змінних (МІЗ).
3. Двокроковий МНК (2МНК).
4. Метод найбільшої вірогідності обмеженої інформації (НВОІ).
5. Метод змішаного оцінювання.
6. Трикроковий МНК (ЗМНК).
7. Метод найбільшої вірогідності повної інформації (НВПІ).
Перші п’ять методів називають методами одного рівняння оскільки вони застосовуються тільки до одного з рівнянь системи. Шостий та сьомий методи (ЗМНК та НВПІ) називають системними методами, оскільки вони застосовуються одночасно до всіх рівнянь системи. Вибір методів для оцінювання параметрів конкретної моделі є непростим завданням. Перед його обговоренням потрібно розглянути декілька визначень і торкнутися проблеми ендогенності й екзогенності певних змінних у конкретних симультативних моделях.
10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
Структурна модель - це повна система рівнянь, що описує структуру взаємозв’язків між економічними змінними. Структурні рівняння виражають ендогенні змінні як функції інших ендогенних змінних, попередньо визначених змінних та випадкових величин.
Щоб проілюструвати побудову структурної моделі, використаємо таку просту модель закритої економіки:
Перше
рівняння описує функцію споживання,
друге – функцію інвестицій, а трете
– основну тотожність. Система завершена,
оскільки містить три рівняння з трьома
ендогенними змінними –
.
Модель містить дві попередньо визначені
змінні – урядові витрати
та доход із запізненням
.
Параметри структурної моделі відображають прямий вплив кожного фактора на залежну змінну. За своїм економічним змістом вони можуть бути коефіцієнтами еластичності, граничними нормами та ін. Непрямі впливи можна обчислити тільки при розв’язуванні структурної системи. Наприклад, зміна в споживанні непрямо впливатиме на інвестиції через викликане змінами споживання зростання доходу , який визначає інвестиції.
При
побудові структурної моделі вважатимемо,
що структурні параметри представлені
коефіцієнтами
,
коли вони відносяться до ендогенних
змінних, та коефіцієнтами
,
коли вони стоять біля попередньо
визначених змінних. Так само ендогенні
змінні позначимо через
,
а екзогенні змінні через
(для спрощення будемо розглядати модель
без перетину). Тоді структурна модель
матиме вигляд:
Перенесемо всі змінні у ліву сторону, отримаємо систему рівнянь, з якої легко отримати таблицю структурних параметрів у загальному вигляді:
Значення структурних параметрів можна розрахувати, використовуючи спостереження над змінними моделі та застосовуючи відповідні економетричні методи. Як це робити, ми розглянемо пізніше.