
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
Якщо побудована модель виявилася адекватною, то ми можемо використовувати її для знаходження прогнозних значень результативної змінної.
Припустимо,
нам відомі значення факторів в період
,
тоді ми можемо отримати прогнозне
значення
за моделлю:
Інтервальні
прогнози результативної змінної з
рівнем довіри для побудованої моделі
обчислюються за формулами:
для індивідуального значення залежної змінної:
для математичного сподівання:
Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
Для десяти цехів машинобудівного підприємства наведено такі дані (табл. 5.1). Побудувати багатофакторну лінійну регресію, яка описуватиме зв’язок продуктивності праці з наведеними чинниками.
Таблиця 5.1. Вихідні дані задачі
Номер цеху |
Продуктивність праці, тис. грн. |
Середньомісячна
зарплата,
|
Фондомісткість
продукції,
|
Виконання
норми виробітку
|
1 |
45 |
2120 |
0,20 |
130 |
2 |
42 |
1888 |
0,04 |
127 |
3 |
50 |
2056 |
0,30 |
151 |
4 |
55 |
2232 |
0,20 |
149 |
5 |
40 |
1808 |
0,10 |
140 |
6 |
70 |
2800 |
0,10 |
141 |
7 |
56 |
2224 |
0,25 |
152 |
8 |
57 |
2096 |
0,03 |
188 |
9 |
55 |
2152 |
0,15 |
120 |
10 |
53 |
2000 |
0,32 |
126 |
Розв’язання
Продуктивність праці залежить від трьох чинників – середньомісячної зарплати, фондомісткості продукції та відсотку виконання норми виробітку. Загальний вигляд трифакторної регресійної лінійної моделі буде такий:
,
де
– продуктивність праці, тис. грн.;
– середньомісячної зарплата, грн.,
– фондомісткість
продукції, тис. грн.,
–
відсоток виконання норми виробітку;
– стохастична складова,
–
параметри моделі, а вибіркової регресійної
моделі:
,
де
– оцінки параметрів моделі.
Щоб мати явний вигляд залежності, необхідно знайти (оцінити) невідомі параметри за МНК.
Введемо
допоміжну змінну
,
яка відповідатиме параметру
і запишемо модель в матричному вигляді:
.
Тоді оцінки параметрів можна знайти за
формулою:
;
;
Виконавши необхідні розрахунки, отримуємо:
В результаті модель має вигляд:
Виконаємо перевірку статистичної значимості оцінок параметрів моделі за допомогою t-критерію Стьюдента. Для цього виконаємо необхідні розрахунки:
;
;
;
;
;
;
Коли
стандартні помилки параметрів більші
за абсолютні значення оцінок цих
параметрів, то це може означати, що
оцінка параметра є зміщеною. Якщо,
наприклад, стандартна помилка на 10 %
перевищує абсолютне значення оцінки
параметра, то можна говорити про те, що
цей параметр має зміщення щодо його
істинного значення. Така ситуація
спостерігається стосовно оцінки
і її стандартної помилки
:
або
.
Критичне
значення критерію Ст’юдента для рівня
значимості
та
ступенів вільності (
–
кількість параметрів ) знаходимо за
допомогою таблиць
–розподілу
Ст’юдента:
.
Оскільки,
<
,
то оцінка
вважається статистично значимою, тобто,
зі ймовірністю 95% вплив рівня
середньомісячної зарплати на продуктивність
праці визнається істотним.
>
,
>
,
>
,
тому оцінки
зі ймовірністю 95% не є статистично
значимими, що підтверджує нульову
гіпотезу про неістотність впливу
змінних
та
на результативну ознаку
.
Довірчі межі коефіцієнтів регресії зі ймовірністю 0,95:
або
або
або
або
Коефіцієнт детермінації використовується як критерій щільності зв’язку між залежною та незалежними змінними:
З цього випливає, що варіація залежної змінної на 86% визначається варіацією незалежних змінних.
З урахуванням кількості чинників та кількості спостережень обчислимо скоригований коефіцієнт детермінації:
Виконаємо перевірку моделі на адекватність за –критерієм Фішера.
Задаємо рівень значимості: .
За
статистичними таблицями
–розподілу
Фішера з
ступенями вільності та заданим рівнем
значимості знаходимо критичне значення
критерію:
.
,
то зі ймовірністю 0,95 ми стверджуємо, що
побудована нами модель є адекватною.
Оскільки побудована модель виявилася адекватною, то ми можемо використовувати її для знаходження прогнозних значень результативної змінної.
Припустимо,
нам відомі значення чинників в період
–
,
тоді ми можемо отримати прогнозне
значення
:
Інтервальні прогнози результативної змінної з рівнем довіри для побудованої моделі:
для індивідуального значення:
;
для математичного сподівання: