
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
Корисною
мірою ступеня відповідності побудованої
регресії фактичним даним
є коефіцієнт множинної кореляції, який
визначається як коефіцієнт кореляції
між
та
,
тобто:
Квадрат коефіцієнта множинної кореляції називають коефіцієнтом детермінації і позначають . Числове значення коефіцієнта детермінації характеризує, якою мірою варіація залежної змінної визначається варіацією незалежних змінних. Чим ближчий він до одиниці, тим більше варіація залежної змінної визначається варіацією незалежних змінних.
Можна показати, що й у випадку багатофакторної регресії коефіцієнт детермінації можна подати у вигляді:
,
.
5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
Важливою властивістю коефіцієнта детермінації є те, що він – не спадна функція від кількості факторів, які входять до моделі. Якщо кількість факторів зростає, також зростає і ніколи не зменшується. Тобто, якщо ми додаємо новий фактор в регресійну модель, це тільки збільшує значення , що випливає з його визначення:
У цьому виразі знаменник не залежить від кількості факторів, тоді як чисельник, навпаки, залежить. Інтуїтивно зрозуміло, що якщо кількість факторів зростає, сума квадратів відхилень спадає (або принаймні не зростає). Якщо ми будемо порівнювати дві регресійні моделі з однаковою залежною змінною, але різною кількістю факторів , то, звичайно, віддамо перевагу тій, яка має більше значення .
Якщо ми хочемо порівняти значення коефіцієнтів детермінації в різних моделях, ми повинні взяти до уваги кількість факторів у моделях. Для цього вводиться оцінений або скоригований за Тейлом коефіцієнт детермінації, який має вигляд:
де - кількість параметрів регресійної моделі, включаючи перетин.
Можна
показати, що
та
пов’язані
між собою такою ззалежністю:
З
останнього виразу зразу ж випливає:
якщо
> 1, то
<
.
Крім того, якщо кількість факторів
зростає, оцінений коефіцієнт детермінації
зменшується порівняно з не оціненим
коефіцієнтом. Оцінений коефіцієнт
детермінації може бути і від’ємним на
відміну від
,
який має завжди додатне значення. Крім
того, коли
,
оцінений коефіцієнт кореляції
також
дорівнює одиниці. Коли
прямує до від’ємної величини,
прямує до нуля.
5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
Для перевірки адекватності багатофакторної регресійної моделі, як і у випадку простої лінійної моделі, використовується -критерій Фішера.
При цьому нуль-гіпотеза узагальнюється і має вигляд:
проти
альтернативної гіпотези
– хоча б одне значення
відмінне від нуля.
Якщо
нуль-гіпотеза
неправильна, то тоді правильна
гіпотеза
,
тобто не всі параметри незначно
відрізняються від нуля, що дає підставу
вважати, що побудована регресійна модель
відповідає дійсності, тобто адекватна.
Розраховується
-статистика
Фішера з
та
ступенями вільності:
В
цій формулі
– кількість спостережень та кількість
параметрів відповідно.
Фактичне
значення даного критерію порівнюється
з критичним для заданого рівня значимості
.
Якщо
>
,
то зі ймовірністю
ми стверджуємо, що побудована нами
модель є адекватною. Або навпаки, якщо
<
.