
- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
Найбільш
популярною моделлю в економіці є лінійна
регресія. Проте не всі економічні процеси
можна нею моделювати. Тому на практиці
використовуються складніші моделі з
нелінійною залежністю між показником
та факторами
.
За методикою оцінки параметрів нелінійні регресії розглядаються двох видів: 1) нелінійні за факторами, але лінійні за невідомими параметрами, які підлягають оцінці; 2) нелінійні за факторами і параметрами.
Регресії, нелінійні за факторами, але лінійні за оцінюваними параметрами, називаються квазілінійними.
Парну квазілінійну регресію можна записати в загальному вигляді:
Заміною
величин
нелінійна парна регресія приводиться
до лінійної парної регресії:
.
Тоді для оцінки параметрів використовується
МНК і формули набувають вигляду:
,
.
Квазілінійну модель з більше ніж одним фактором в загальному вигляді можна записати так:
Якщо,
,
то
.
Приклад.
Гіпербола
Нехай,
Тоді,
Щільністьі нелінійного зв’язку вимірюють з допомогою коефіцієнта детермінації (див. п. 3.8.)
Для оцінки адекватності нелінійних моделей спостережуваним даним можна використовувати критерій Фішера. Перевірка виконується за таким же алгоритмом, що й для лінійної парної регресії (див. п. 3.9.).
Довірчі
межі прогнозу для квазілінійної парної
регресії оцінюються за тими ж формулами,
що й для лінійної парної регресії, лише
замість
розглядають
(
див. п. 3.10.).
В регресіях нелінійних за факторами та параметрами логарифмують праву та ліву частину рівняння і проводять заміну змінних. Таким чином нелінійна регресія зводиться до лінійного виду. Це дає змогу для оцінки параметрів використовувати МНК.
Приклад.
Степенева функція
Про логарифмують праву та ліву частину рівняння:
Нехай,
Тоді,
Показникова функція
Про логарифмують праву та ліву частину рівняння:
Нехай,
Тоді,
Параметри
лінійної моделі
оцінюють
за відомими формулами, використовуючи
в якості вихідних даних значення нових
змінних –
та
,
якщо потрібно.
Параметри
нелінійної моделі
знаходять
з рівнянь:
.
У тих випадках, коли нелінійна регресія перетворюється в лінійну шляхом логарифмування і заміни змінних, інтервальний прогноз знаходять для відповідної лінійної регресії, а потім, використовуючи зворотні перетворення до меж інтервалів довіри прогнозу лінійної регресії, знаходять межі інтервалів довіри прогнозу нелінійної регресії.
Розглянемо показникову парну регресію:
Для приведення цієї регресії до лінійної, потрібно прологарифмувати праву та ліву частини моделі і зробити заміну змінних:
За формулами, приведеними в пункті 3.10. знаходимо межі інтервальних прогнозів для лінійної регресії, а потім шляхом зворотних перетворень (потенціювання) меж довірчих інтервалів прогнозу для лінійної регресії знаходять межі надійних інтервалів показникової регресії:
Приклад 2. Нелінійна парна регресія
На основі статистичних даних показника і фактора знайти оцінки параметрів лінії регресії, якщо припустити, що стохастична залежність між ними має вигляд:
Оцінити
щільність зв’язку на основі коефіцієнта
детермінації. Використовуючи критерій
Фішера з надійністю
,
оцінити адекватність побудованої моделі
статистичним даним.
Якщо прийнята математична модель адекватна, то з тією ж надійністю знайти довірчу область базисних даних.
Побудувати графіки фактичних даних, лінії регресії та довірчу область базисних даних.
Таблиця 4.1. Вихідні дані задачі
|
1,10 |
1,55 |
2,09 |
2,52 |
3,07 |
3,57 |
4,05 |
4,56 |
5,06 |
5,53 |
|
2,08 |
6,06 |
11,65 |
19,10 |
29,29 |
40,10 |
54,00 |
70,65 |
87,53 |
125,63 |
Розв’язання
Розглянемо модель виду:
Відповідна вибіркова модель матиме вигляд:
Степенева модель є нелінійною за факторами та параметрами. Для оцінки її параметрів використаємо МНК, але спочатку модель потрібно привести до лінійного виду. Для цього про логарифмуємо праву та ліву частину рівняння:
Нехай,
Тоді,
Ми отримали лінійну модель, що і дає змогу розраховувати оцінки параметрів МНК.
При
цьому як вихідну інформацію будемо
використовувати значеннями
та
.
.
Лінійна модель матиме вигляд:
.
Оскільки
,
то
.
Отже, досліджуваний зв’язок виражатиметься моделлю, що має вигляд:
Знайдемо
розрахункові значення
(дані розрахунків в табл. 4.2.).
Таблиця 4.2. Розрахункові дані задачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2,08 |
1,10 |
0,73 |
0,10 |
0,07 |
0,01 |
0,87 |
2,38 |
1783,46 |
1808,72 |
2 |
6,06 |
1,55 |
1,80 |
0,44 |
0,79 |
0,19 |
1,70 |
5,45 |
1533,51 |
1486,03 |
3 |
11,65 |
2,09 |
2,46 |
0,74 |
1,81 |
0,54 |
2,42 |
11,22 |
1114,49 |
1086,30 |
4 |
19,10 |
2,52 |
2,95 |
0,92 |
2,73 |
0,85 |
2,87 |
17,65 |
727,00 |
650,71 |
5 |
29,29 |
3,07 |
3,38 |
1,12 |
3,79 |
1,26 |
3,35 |
28,44 |
261,40 |
234,67 |
6 |
40,10 |
3,57 |
3,69 |
1,27 |
4,70 |
1,62 |
3,71 |
40,96 |
13,29 |
20,33 |
7 |
54,00 |
4,05 |
3,99 |
1,40 |
5,58 |
1,96 |
4,02 |
55,57 |
120,19 |
88,19 |
8 |
70,65 |
4,56 |
4,26 |
1,52 |
6,46 |
2,30 |
4,30 |
74,03 |
865,53 |
678,13 |
9 |
87,53 |
5,06 |
4,47 |
1,62 |
7,25 |
2,63 |
4,56 |
95,20 |
2559,84 |
1842,21 |
10 |
125,63 |
5,53 |
4,83 |
1,71 |
8,27 |
2,92 |
4,77 |
118,01 |
5387,86 |
6564,40 |
|
446,09 |
– |
– |
- |
41,44 |
14,29 |
– |
– |
14366,59 |
14459,69 |
Оцінимо щільність зв’язку між залежною змінною та незалежною – , тобто визначимо, наскільки значимим є вплив змінної на .
Коефіцієнт детермінації:
Постільки значення коефіцієнта детермінації близьке до 1, то можна вважати, що побудована модель є адекватною і варіація пояснюється переважно варіацією .
Перевірка моделі на адекватність за –критерієм Фішера:
Розраховуємо величину –критерію:
Задаємо
рівень значимості, наприклад,
.
На цьому етапі за статистичними таблицями
–розподілу
Фішера з
ступенями вільності критичне значення
.
Оскільки,
,
то зі ймовірністю 0,95 ми стверджуємо, що
побудована нами модель є адекватною.
Щоб знайти довірчу область базисних даних, за формулами, приведеними в пункті 3.10. знаходимо межі інтервальних прогнозів для лінійної регресії, а потім шляхом зворотних перетворень (потенціювання) меж довірчих інтервалів прогнозу для лінійної регресії знайдемо межі надійних інтервалів для побудованої моделі . Розрахунки представлені в табл. 4.3.
Таблиця 4.3. Розрахункові дані
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0,73 |
0,10 |
0,87 |
0,0179 |
0,98 |
0,23 |
0,64 |
1,09 |
1,90 |
2,98 |
2 |
1,80 |
0,44 |
1,70 |
0,0113 |
0,42 |
0,21 |
1,49 |
1,90 |
4,42 |
6,72 |
3 |
2,46 |
0,74 |
2,42 |
0,0014 |
0,12 |
0,20 |
2,22 |
2,62 |
9,20 |
13,70 |
4 |
2,95 |
0,92 |
2,87 |
0,0063 |
0,03 |
0,20 |
2,67 |
3,07 |
14,50 |
21,47 |
5 |
3,38 |
1,12 |
3,35 |
0,0009 |
0,00 |
0,20 |
3,15 |
3,54 |
23,39 |
34,58 |
6 |
3,69 |
1,27 |
3,71 |
0,0005 |
0,04 |
0,20 |
3,52 |
3,91 |
33,65 |
49,86 |
7 |
3,99 |
1,40 |
4,02 |
0,0008 |
0,10 |
0,20 |
3,82 |
4,22 |
45,56 |
67,79 |
8 |
4,26 |
1,52 |
4,30 |
0,0022 |
0,19 |
0,20 |
4,10 |
4,51 |
60,50 |
90,58 |
9 |
4,47 |
1,62 |
4,56 |
0,0071 |
0,29 |
0,21 |
4,35 |
4,76 |
77,55 |
116,88 |
10 |
4,83 |
1,71 |
4,77 |
0,0039 |
0,39 |
0,21 |
4,56 |
4,98 |
95,80 |
145,38 |
|
32,56 |
10,84 |
– |
0,0522 |
2,54 |
– |
– |
– |
– |
– |
Для
лінійної моделі
.
Нехай,
рівень значимості
,
тоді з
ступенями вільності
.
Похибку прогнозу обчислюємо за формулою:
Довірчі
зони для
знайдемо за формулою:
Графіки фактичних даних, лінії регресії та довірча область базисних даних представлені на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Нелінійна парна регресія залежності від та довірча область базисних даних