
- •1.Предмет теорії держави і права, поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3.Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4.Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5.Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6.Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7.Наукові концепції сучасної держави.
- •8.Поняття та структура форми держави.
- •9.Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10.Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11.Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави).
- •12.Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13.Понятт, сутність та об'ктивний характер функцій держави.Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14.Форми і методи реалізації функцій держави.
- •15.Поняття політичної системи суспільства.Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16.Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична сисема, держава:взаємозв'язок та взаємодія.
- •18.Поняття,становлення та розвиток ідеї правової держави.Принципи правової держави
- •19Пит.Основні передумови формування та функціонування правової держави.
- •20Пит. Функції української держави
- •21Пит. Теорія держави та права як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22Пит. Методологія теорії держави та права.
- •23Пит. Функції науки теорії держави та права, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24Пит. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади.
- •28. Співвідношення держави та особистості. Відносини особи і держави будуються на встановленні такого балансу, при якому:
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивільний підхід до держави: поняття, загальна характеристика.
- •31.Особивості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави: види та їх загальна характеристика
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •34.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об*єднання.
- •39. Система “стримувань і противаг” органів законодавчої, винонавчої, судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •42. Форма державного (територіального) устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання у громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві.
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48.Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49). Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50.Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •51. Східний шлях виникнення держави
- •52.Західний шлях виникнення держави.
- •53.Поняття Об’єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об’єктивне юридичне право.
46. Держава і народ в громадянському суспільстві.
Діалектика відносин громадянського суспільства і держави складна і суперечлива, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці. Громадянське суспільство як динамічна система завжди відчуває тиск з боку державної влади. Воно є незалежним настільки, наскільки держава є терпимою до такої незалежності. Проте, держава не може розвиватися без вільного формування громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громад. суспільства штовхає державу до узурпації його прав, внаслідок чого відбувається пере розділ функцій держави і громад. суспільства. У такому разі держава, окрім власних функцій, привласнює ще і функції громад. суспільства, змушує його виконувати винятково державні рішення. Незалежність громад. суспільства як правової структури, полягає у здатності протистояти сваволі держави. Держава і суспільство існують у вигляді суперечливих безупинних взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громад. суспільства та його інститутів. Конфронтація інтересів держави і громад. суспільства є показником неефективності державного управління і самого механізму держави.
Взаємодія громадянського суспільства і держави виявляється у тому, що громад. суспільство: 1) слугує соціальною основою держави, не існує поза державою; 2) розвивається в системі взаємодії з державою через партії, вибори, представницькі органи влади, а також через групи та об´єднання за інтересами (лобізм); 3) впливає на створення і функціонування державних органах у власних інтересах (частина партій діє в межах держави через парламентські фракції; лобісти взаємодіють з органами виконавчої влади через консультативні комітети при уряді, його міністерствах – це так зване функціональне представництво); 4) потребує від держави охорони і захисту життя,здоров´я, безпеки громадян, але не допускає її втручання в їх приватні інтереси; 5) використовує норми права, встановлені і закріплені державою у формах (джерелах) права – нормативно-правових актах, нормативно правових договорах, правових прецедентах тощо.
Роль цивілізованої держави у розвитку громад. суспільства:
слугує формою, що організовує громад. суспільство і створює умови для його розвитку;
є відносно самостійною щодо громад. суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси усіх членів суспільства;
встановлює «правила гри«, яких повинні дотримуватись громадяни та їх об´єднання, створює сприятливі умови для їх існування і розвитку;
не втручається в приватну сферу сім´ї, побуту, культури: таке втручання можливе лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;
не втручається в приватні (громадянські) правовідносини: у разі вступу у такі правовідносини втрачає можливість виявляти публічну владу, тобто зберігає всі ознаки публічновладної особи за межами приватних правовідносин;
надає необхідний захист громад. суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціальної безпеки його суб´єктів;
виступає знаряддям соціального компромісу громад. суспільства, пом’якшує соціальні суперечності між різними соціальними групами;
юридично забезпечує можливості громадянина бути власником, створювати громадські об´єднання, комерційні корпорації,брати активну участь у політичному житті суспільства;
має межі регулювання відносин у суспільстві, що визначається конституцією держави, міжнародними стандартами.
І громадянське суспільство, і державва функціонують для задоволення потреб та інтересів людини і держави, а зі справедливого балансу інтересів особи і суспільства.