26. Основні теорії походження держави

Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михайловський): держава і право є результатом історичного розвитку патріархальної сім'ї., яка розвивається у рід, плем’я, союз племен. Голова сімї стає головою держави, його влада визнається священною, непорушною. Абсолютна влада монарха – це продовження батьківської влади.

Теологічна теорія (Августин, Фома Аквінський): держава і право виникли за божою волею, а монарх є намісником Бога на Землі. Державна влада – вічна, непорушна, і всі люди повинні їй підкорятись. Панування духовної влади над світською, церкви над державою. Церква посередник між Богом і державною владою.

Договірна (природного права) теорія (Г. Ґроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, І.Кант): держава і право виникли як результат обєднання людей на основі добровільнї згоди (договору) про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. Обєднання людей в єдиний державний союз – є природною вимогою збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку.

Історико-матеріалістична (класова, соціально-економічна) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін, К. Маршал): держава виникає внаслідок розвитку й занепаду первіснообщинного ладу, розвитку способу виробництва, появи приватної власності, непримиримості класів. Недолік теорії: недооцінка національних, релігійних, культурних та інших чинників у формуванні держави і права.

Органічна теорія (Г.Спенсер) держава і право виникають одночасно з появою людей і є витвором самої природи, як і будь-який живий організм. Держава має політичне тіло – тулуб, голову, руки, ноги, які виконують відповідні функції. В основу теорії покладено диференціацію (держава виникає, розвивається, гине) та спеціалізацію (групи людей виконують відповідні функції).

Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський): держава виникає як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. Для утримання влади та управління завойованими територіями створюється державний апарат.

Психологічна теорія (Цицерон, М. Каркунов, З. Фрейд): держава і право виникають внаслідок природного прагнення людей жити разом. Виникнення держави пов’язане з окремими якостями психіки людини – потребою покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ – інертна маса, не здатна приймати рішення, потребує керівництва.

Також існують космічна , мусульманська, олігархічна,расова, демографічна, географічна та ін.. теорії виникнення держави.

27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади.

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загально-соціальних і вузько-класових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загально-соціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство (засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші).

Існує два аспекти сутності держави:

•  класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

• загально-соціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загально-соціальних справ. Співвідношення вузько-класових (групових) інтересів пануючої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства за різних історичних часів не однаково. Як правило, посилення однієї з них призводить до послаблення іншої. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно пануючого класу.

Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу

Первісний лад

Держава

1) наявність соціально-однорідного позакласового суспільства; 2) наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства; 3) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада; 4) відсутність розподілу функцій у публічної влади; 5) відсутність збору податків із населення; 6) наявність неписаних правил поведінки -звичаїв.

1) поява соціально-неоднорідного, класово-розшарованого суспільства; 2) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно забезпеченого класу суспільства; 3) наявність апарату примусу (придушення) — загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., -- на який спирається державний апарат; 4) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади; 5) поява офіційної системи оподаткування; 6) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.