24Пит. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.

Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні характеризується певними етапами розвитку вітчизняної юридичної думки.

Початок розвитку державно-правової думки в Україні можна простежити в окремих джерелах, починаючи з XI століття. До таких джерел можна віднести: а) "Руську правду"; б) "Слово про закон и благодать" Іларіона (XI ст.); в) "Повесть временных лет" (XII ст.); г) "Поученіє" Володимира Мономаха (ХІ-ХП століття); д) "Слово о полку Ігоревім" (1185-1187 рр.); є) "Моленіє" Данила Заточника (XIII ст.) та ін.

Ці джерела мали релігійно-філософський і політико-правовий зміст та були спрямовані на вирішення актуальних проблем того часу з питань державно-правового спрямування, які стояли перед стародавньо-руською державою. Суть їх зводилась до висвітлення ідей величності Русі, авторитету Руської церкви, обмеження свавілля князів і зміцнення та збереження державної єдності руських народів.

Характерний етап розвитку державно-правової думки для територій, на яких знаходиться сучасна Україна був пов'язаний зі знаходженням у XV— XVI столітті у складі Великого князівства литовського, яке особливо в перші свої роки було більше слов'янською ніж литовською державою. 90 % його населення складали слов'яни. Саме тому литовські князі здійснювали по відношенню до цих народів політико нейтралітету.

Найбільшу цінність із позиції ідей державно-правової думки мав Литовський статут (збірка законів феодального права), що діяв в Україні в XVI-XVIII ст. Він витримав три редакції в 1529, 1566, 1588 рр.

В кінці XVI - початку XVII ст. ідеали природного права в Україні відстоював І. Вишенський. Він обґрунтовував демократичні ідеї рівності, вимагав рівності і однакової відповідальності за свої прорахунки як підвладних, так і владноможних осіб, що мають переваги над іншими лише завдяки наявності повноважень.

Отже, у поглядах на державно-правові явища в Україні не існувало одностайної думки. Різність підходів ми можемо пояснити, насамперед, відмінністю філософських поглядів авторів і відмінністю методологічних прийомів у поясненні сутності держави і права. В результаті цього розроблялась відносно відмінна сукупність поглядів на доктрину "правової держави", а точніше: а) позитивістська; б) соціологічна; в) нормативно-соціологічна (як синтез юридичного позитивізму і неокантіанства); г) психологічна та інші концепції правової держави.

25. Причини та закономірності виникнення держави

У далекій давнині держави не було. Ознаки первісного суспільного самоврядування: 1) існувало лише у рамках роду; 3)  органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними; 5)  влада старійшин ґрунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі. 7)  відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.

Причини виникнення держави – це система зв’язків і відносин, що зумовили зміни в суспільстві і викликали необхідність появи і розвитку держави як форми організації суспільства. Основні причини виникнення держави: 1) необхідність удосконалення управління соціально-неоднорідним суспільством; 2) необхідність підтримки в суспільстві порядку, соціальної стабільності, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних норм; 3)  необхідність придушення опору експлуатованих мас; 4)  необхідність захисту території та ведення війн; 5)  необхідність організації великих суспільних робіт.

Виникнення держави пов'язане з трьома великими суспільними поділами праці:

1)  виділенням скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності;

2)  відокремленням ремесла від землеробства;

3) появою групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).

Закономірності виникнення держави – об’єктивні, необхідні передумови і причини виникнення держави.

Три великих поділи праці (виділення скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності, відокремлення ремесла від землеробства, розвиток торгівлі)  поява виробничої економіки замість привласнюючої  поява надлишкового продукту, приватної власності  виникає майнова нерівність  утворюються класи як велика група людей з різними інтересами (бідних і багатих)  виникають міжкласові конфлікти  неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності і конфлікти  виникнення держави як політичної організації публічної влади.