
- •1.Предмет теорії держави і права, поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3.Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4.Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5.Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6.Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7.Наукові концепції сучасної держави.
- •8.Поняття та структура форми держави.
- •9.Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10.Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11.Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави).
- •12.Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13.Понятт, сутність та об'ктивний характер функцій держави.Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14.Форми і методи реалізації функцій держави.
- •15.Поняття політичної системи суспільства.Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16.Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична сисема, держава:взаємозв'язок та взаємодія.
- •18.Поняття,становлення та розвиток ідеї правової держави.Принципи правової держави
- •19Пит.Основні передумови формування та функціонування правової держави.
- •20Пит. Функції української держави
- •21Пит. Теорія держави та права як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22Пит. Методологія теорії держави та права.
- •23Пит. Функції науки теорії держави та права, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24Пит. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади.
- •28. Співвідношення держави та особистості. Відносини особи і держави будуються на встановленні такого балансу, при якому:
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивільний підхід до держави: поняття, загальна характеристика.
- •31.Особивості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави: види та їх загальна характеристика
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •34.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об*єднання.
- •39. Система “стримувань і противаг” органів законодавчої, винонавчої, судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •42. Форма державного (територіального) устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання у громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві.
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48.Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49). Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50.Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •51. Східний шлях виникнення держави
- •52.Західний шлях виникнення держави.
- •53.Поняття Об’єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об’єктивне юридичне право.
22Пит. Методологія теорії держави та права.
Методологія теорії держави і права — це система підходів, принципів, прийомів і методів вивчення загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ і процесів, що забезпечують об’єктивність, повноту і всебічність цих досліджень. В той же час методологію можна розглядати і як науку про методи.
Методи теорії держави і права — це засоби і способи пізнання держави і права, одержання нових знань про них та логічного впорядкування наявного матеріалу з метою глибшого і різнобічного його вивчення.
Методологічна культура юриста — це і широта його світогляду, і професійна майстерність, і правова поінформованість. Методологічна грамотність забезпечує успішність розв’язання поточних проблем, дозволяє займати активну громадську і професійну позицію.
Характеристика методів вивчення Держави і права.
Таким чином, у науці про суспільство теорія держави і права займає особливе місце, обумовлене її специфічним об'єктом вивчення — державою і правом, як самостійними, але органічно взаємопов'язаними між собою важливими сферами суспільного життя.
Теорію держави і права можна розглядати, як логічне узагальнення державно-правової практики, що відбиває закономірності розвитку держави і права, сукупність положень узагальнюючого характеру, що становлять самостійну юридичну науку. Теорію держави і права можна визначити, як систему узагальнених знань про основні і загальні закономірності розвитку держави і права, про їхню суть, призначення, функціонування і розвиток. Тобто, предметом теорії є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.
23Пит. Функції науки теорії держави та права, її місце і роль в системі юридичних наук.
Юридична наука є складним і комплексним утворенням, що включає різні галузі знань про державу і право. Систему юридичних наук можна поділити на такі групи: історико-теоретичні, галузеві, прикладні, міжгалузеві й науки міжнародного та зарубіжного права.
Історико-теоретичні науки, до яких належать сама теорія держави і права, загальна історія держави і права, історія держави і права України, римське право, історія політичних і правових вчень, тісно пов’язані з теорією держави і права. Але теорія держави і права, на відміну від цих наук, розкриває не окремі, притаманні певним державам на певних етапах розвитку, а саме загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, досліджує й узагальнює всі існуючі концепції і теорії держави і права.
Галузеві науки (науки конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового, кримінального права та ін.) відображають окрему сторону державно-правової дійсності в межах певної сфери суспільних відносин, в межах певного предмета правового регулювання. Щодо цих наук теорія держави і права виступає як узагальнююча, синтезуюча наука, яка відіграє методологічну роль. Без її висновків, вироблених нею наукових категорій, методів дослідження галузеві науки обійтися не можуть.
Прикладні науки (криміналістика, судова медицина, правова статистика, юридична психологія, судова психіатрія, судово-бухгалтерська експертиза) менше пов’язані з теорією держави і права.
Міжгалузеві науки виникли в результаті поєднання знань окремих галузевих наук (наприклад, наука господарського права є міжгалузевою наукою, бо поєднує науки цивільного та адміністративного права).