
- •1.Предмет теорії держави і права, поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3.Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4.Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5.Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6.Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7.Наукові концепції сучасної держави.
- •8.Поняття та структура форми держави.
- •9.Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10.Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11.Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави).
- •12.Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13.Понятт, сутність та об'ктивний характер функцій держави.Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14.Форми і методи реалізації функцій держави.
- •15.Поняття політичної системи суспільства.Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16.Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична сисема, держава:взаємозв'язок та взаємодія.
- •18.Поняття,становлення та розвиток ідеї правової держави.Принципи правової держави
- •19Пит.Основні передумови формування та функціонування правової держави.
- •20Пит. Функції української держави
- •21Пит. Теорія держави та права як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22Пит. Методологія теорії держави та права.
- •23Пит. Функції науки теорії держави та права, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24Пит. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади.
- •28. Співвідношення держави та особистості. Відносини особи і держави будуються на встановленні такого балансу, при якому:
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивільний підхід до держави: поняття, загальна характеристика.
- •31.Особивості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави: види та їх загальна характеристика
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •34.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об*єднання.
- •39. Система “стримувань і противаг” органів законодавчої, винонавчої, судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •42. Форма державного (територіального) устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання у громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві.
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48.Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49). Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50.Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •51. Східний шлях виникнення держави
- •52.Західний шлях виникнення держави.
- •53.Поняття Об’єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об’єктивне юридичне право.
19Пит.Основні передумови формування та функціонування правової держави.
Однією з головних тенденцій процесу розвитку державності в сучасному світі є поступове сприйняття людством напрацьованих прогресивною політико-правовою думкою надбань і особливо таких загальнолюдських цінностей, як демократія, право, права і свободи людини, гуманний і справедливий правопорядок. Наслідком цього процесу стало формування і конституційне закріплення концепції демократичної, соціальної, правової держави як синтезованого відображення загальнолюдського її призначення.
З часів проголошення Декларації про державний суверенітет ця тенденція почала знаходити свій вияв і в Україні. Завдяки вибореній Україною незалежності відбулося відродження ліберально-демократичної традиції в українському конституціоналізмі — концепція демократичної, соціальної, правової держави стала складовою частиною української державницької ідеології. Проголошення в Конституції України як соціальної, правової держави зумовлює необхідність розвитку її конституційної моделі. Ця модель, її зміст, який визначається системою притаманних соціальній, правовій державі рис і принципів, стала предметом більш пильної уваги не тільки з боку вітчизняних науковців, але й суспільства в цілому. Конституція, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, закріпила не стільки реальний, скільки бажаний стан держави, що констатується в її преамбулі. Таким чином, в Україні на сьогодні створені лише правові передумови для становлення і подальшого розвитку цієї концепції.
Формування соціальної, правової держави — це складний і тривалий процес. Для того щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім, щоб ті вимоги, які становлять її зміст, а це: забезпечення панування права, захист і гарантування основних прав і свобод людини і громадянина, поділ влади та інші, були реально втілені в життя, що, у свою чергу, потребує завершення правової, політичної, економічної та соціальної реформ. Правова держава — це організація політичної влади, діяльність якої заснована на визнанні та реальному забезпеченні прав і свобод людини, верховенстві права і взаємній відповідальності особистості і держави.
Правова держава незалежно від специфіки країни характеризується наявністю ознак, ступінь реалізації яких є показником успішного просування суспільства на шляху наближення до ідеалу, що містить теорія правової держави. Це такі ознаки.
Безумовне визнання, законодавче закріплення, реальне здійснення і гарантування державою невід' ємних прав і свобод людини. Цей принцип передбачає визнання кожної людини вищою соціальною цінністю. Завдяки інтегруючій функції права особистості на життя, свободу та гідність всі категорії прав людини перебувають у єдності, вони взаємопов'язані і взаємообумовлені. Ці права створюють своєрідне ядро незмінних і непорушних прав, навколо якого формуються похідні від них категорії прав (політичні, соціально-економічні, культурні тощо)
Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
Сучасний державотворчий процес в Україні ґрунтується на підвалинах державотворення всіх попередніх історичних етапів. Тому знання та розуміння цих процесів, їх особливостей та закономірностей дозволяє всебічно аналізувати нинішній період, досліджувати відмінності та спільні риси становлення держави. Це відноситься до різних аспектів розбудови держави, зокрема і щодо утвердження її демократичних засад, що робить розгляд демократичної традиції теоретично і практично актуальним.