3. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів

Чистий прибуток (збиток) являє собою кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Тому, приступаючи до аналізу фінансових результатів, насамперед необхідно вивчити його рівень, динаміку і структуру, виявити тенденції зміни складових частин формування прибутку, вплив факторів на нього, а також оцінити використання чистого прибутку.

Якщо кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства у звітному періоді був збиток, необхідно грунтовно вивчити причини його виникнення, намітити шляхи поліпшення роботи з метою подолання збитковості.

Аналіз виконання плану прибутку самостійні торговельні підприємства проводять наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців і рік на основі даних квартальної і річної фінансової звітності, планових даних. У ринкових умовах планування прибутку, як і інших показників діяльності, підприємства здійснюють самостійно. Однак, незважаючи на індикативний характер плану, він має враховувати реальні можливості отримання прибутку у найближчій перспективі, бути інструментом перспективного аналізу.

Контроль за виконанням плану отримання прибутку повинен здійснюватися не тільки після, але й у під час його виконання. Для цього необхідно систематично відстежувати темпи зростання товарообороту, добиватися поліпшення якісних показників роботи.

У разі відсутності планування прибутку оцінку досягнутого підприємством рівня прибутковості здійснюють, порівнюючи його результати діяльності за звітний період з попередніми періодами, а також за наявності інформації з показниками інших однотипних підприємств чи середньогалузевими показниками.

Для оцінки виконання плану з чистого прибутку роздрібною торгівлею споживчого товариства використовують дані відомчої бухгалтерської звітності Ф № 1-ФП "Звіт про фінансові результати" і фінансового плану. На їх основі необхідно розрахувати рівень прибутку, динаміку рівня прибутку, абсолютний його приріст, темп приросту, суму приросту, або зниження прибутку.

Значно меншою мірою від інфляції залежать показники рівня прибутковості (рентабельності), оскільки вони виражають співвідношення прибутку до товарообороту чи інших показників у відповідних періодах. Тому зміна їх рівнів більш об'єктивно характеризує динаміку прибутковості господарської діяльності.

Одним з основних факторів, що впливають на динаміку суми прибутку (збитку), є зміна обсягу доходу (виручки) від реалізації. Якщо реалізація продукції (товарів, робіт, послуг) прибуткова, зростання її обсягу за інших рівних умов веде до збільшення прибутку. І навпаки, якщо реалізація збиткова - збільшення її обсягу за незмінності інших факторів сприяє зростанню збитків.

Вплив зміни обсягу доходу (виручки) від реалізації на динаміку суми прибутку чи збитку (валового, від операційної діяльності, звичайної діяльності, чистого прибутку) способом абсолютних різниць (АП(о)) можна розрахувати за формулою:

Що = (О' -00)Ш°

де 01 і 0о - відповідно фактичний і базисний (плановий) обсяги реалізації:

РПо - базисна (планова) рентабельність реалізації за прибутком, на відхилення якого проводиться розрахунок впливу факторів.

Фінансові результати підприємств безпосередньо залежать також і від зміни рівнів якісних показників діяльності: валового прибутку, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних доходів і витрат, а також доходів і витрат від інвестиційної, фінансової діяльності, надзвичайних доходів і витрат.

Вплив зміни рівня валового прибутку (ДПІ}ВП)) на динаміку прибутку підприємства від операційної чи звичайної діяльності, а також чистого прибутку визначають за формулою:

ДП(рвп) = (РВП1 -РВП°)01 , (5.4)

де РВП1, і РВПо - фактичний і базисний рівні валового прибутку, у % до обороту.

Вплив зміни рівнів адміністративних витрат, витрат на збут та інших видів витрат визначають за такою ж формулою. Тільки замість рівня валового прибутку беруть рівень відповідних витрат у відсотках до обороту, а також враховують зворотну залежність між витратами і прибутком.

Доповнивши проведений аналіз розрахунками впливу динаміки рівнів доходів і витрат від інвестиційної й фінансової діяльності, які проводяться за розглянутою вище методикою, можна вияснити причини зміни у звітному році прибутку (збитку) від звичайної діяльності. Врахувавши, крім цього, ще зміни рівнів надзвичайних доходів і витрат та податку на прибуток, можна узагальнити вплив основних факторів на обсяг абсолютної суми і рівня чистого прибутку (збитку) підприємства у звітному періоді.

Аналіз використання чистого прибутку не повинен обмежуватися вивченням зміни його абсолютних сум, спрямованих на ті чи інші потреби. Під час його проведення необхідно також розглянути зміни в структурі використання прибутку звітного року порівняно з попередніми роками, оцінити тенденції цих змін. Критерієм для оцінки правильності досягнутих пропорцій між основними напрямами використання прибутку виступає їх відповідність поточним і стратегічним завданням розвитку підприємства і насамперед досягненню необхідного співвідношення між накопиченням і споживанням.

З метою аналізу пропорцій між напрямами використання прибутку може бути використана система коефіцієнтів, яка охоплює коефіцієнт капіталізації (реінвестування) прибутку, коефіцієнт резервування прибутку, коефіцієнт споживання прибутку та ін.

За своїм змістом коефіцієнт резервування прибутку доповнює показник його капіталізації. Він характеризує один із напрямів цього процесу. Аналогічно коефіцієнти виплати прибутку учасникам (власникам) і участі персоналу підприємства у прибутку деталізують більш загальний коефіцієнт споживання прибутку. Для виявлення тенденцій, що склалися у використанні прибутку підприємством, аналізують динаміку значень цих коефіцієнтів за останні роки.