3.3.1.4. Частина реєстрації змін

Про кожну зміну програмного документу в цій частині робиться запис згідно до вимог стандарту ГОСТ 19.603-78.

Введення даної частини у студентські роботи не вимагається.

3.3.2. Специфікація

Форму та порядок складання програмного документа “Специфікація” встановлює ГОСТ 19.202-78. Структура і оформлення документа встановлюються у відповідності з ГОСТ 19.105-78.

Інформаційну частину допускається в документ не включати.

Специфікація є основним програмним документом для компонентів, що використовуються самостійно, і для комплексів. Для компонентів, що не мають специфікації, основним програмним документом є “Текст програми”.

Специфікацію виконують згідно форми, приведеної у додатку 6.

Специфікація в загальному випадку повинна містити розділи:

• документація;

• комплекси;

• компоненти.

Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі “Найменування”, що підкреслюють.

У розділ "Документація" вносять програмні документи на дану програму, окрім специфікації і технічного завдання, в порядку зростання коду виду документа, що входить в позначення.

Далі записують запозичені програмні документи. Записують їх у порядку зростання кодів організацій (підприємств) - розробників і далі у порядку зростання коду виду документа, що входить в позначення. Після кожного розділу специфікації необхідно залишати декілька вільних рядків.

Графи специфікацій заповнюють таким чином:

у графі “Позначення” указують:

- у розділі “Документація” - позначення записуваних документів програми;

- у розділі “Комплекси” - позначення специфікацією комплексів, що входять в даний комплекс;

- у розділі “Компоненти” - позначення основних програмних документів компонентів;

у графі “Найменування” указують:

- у розділі “Документація” - найменування і вид документа для документів на дану програму; повне найменування програми, найменування і вид документа для запозичених документів;

- у розділах “Комплекси” і “Компоненти” - повне найменування програми, найменування і вид документа;

у графі “Примітка” - додаткові відомості, що відносяться до записаних в специфікації програм.

За відсутності місця в графі “Примітка” допускається записувати тільки порядкові номери приміток. Текст приміток записують в кінці відповідних розділів специфікації без граф з поставлянням порядкового номера примітки.

У графі “Позначення” запис виробляють в один рядок. У решті граф специфікації записи допускаються в декілька рядків.

3.3.3. Технічне завдання

Вимоги до змісту технічного завдання визначає ГОСТ 19.201-78. Технічне завдання оформляють відповідно до ГОСТ 19.106-78 на аркушах формату А4 і А3, без заповнення полів сторінки. Номери сторінок проставляють у верхній частині сторінки над текстом.

Наявність титульної частини є обов’язковою. Інформаційну частину допускається в документ не включати.

Технічне завдання повинне містити наступні розділи:

• вступ;

• підстави для розробки;

• призначення розробки;

• вимоги до програми або програмного продукту;

• вимоги до програмної документації;

• техніко-економічні показники;

• стадії і етапи розробки;

• порядок контролю і приймання;

• у технічне завдання допускається включати додатки.

Залежно від особливостей програми або програмного виробу допускається уточнювати зміст розділів, вводити нові розділи або об'єднувати окремі з них.

У розділі “Вступ” вказують найменування, коротку характеристику області застосування програми або програмного продукту і об'єкту, в якому використовують програму або програмний продукт.

У розділі “Підстави для розробки” повинні бути вказані:

- документ (документи), на підставі яких ведеться розробка;

- організація, що затвердила цей документ, і дата його затвердження;

- найменування і (або) умовне позначення теми розробки.

У розділі “Призначення розробки” повинне бути вказане функціональне та експлуатаційне призначення програми або програмного продукту.

Розділ “Вимоги до програми або програмного продукту” повинен містити наступні підрозділи:

• вимоги до функціональних характеристик;

• вимоги до надійності;

• умови експлуатації;

• вимоги до складу і параметрів технічних засобів;

• вимоги до інформаційної і програмної сумісності;

• вимоги до маркірування і упаковки;

• вимоги до транспортування і зберігання;

• спеціальні вимоги.

У підрозділі “Вимоги до функціональних характеристик” повинні бути вказані вимоги до складу виконуваних функцій, організації вхідних і вихідних даних, тимчасових характеристик і т.п.

У підрозділі “Вимоги до надійності” повинні бути вказані вимоги для забезпечення надійного функціонування (забезпечення стійкого функціонування, контроль вхідної і вихідної інформації, час відновлення після відмови і т. п.).

У підрозділі “Умови експлуатації” повинні бути вказані умови експлуатації (температура навколишнього повітря, відносна вогкість і т.п. для вибраних типів носіїв даних), при яких повинні забезпечуватися задані характеристики, а також вид обслуговування, необхідна кількість і кваліфікація персоналу.

У підрозділі “Вимоги до складу і параметрів технічних засобів” указують необхідний склад технічних засобів з вказівкою їх основних технічних характеристик.

У підрозділі “Вимоги до інформаційної і програмної сумісності” повинні бути вказані вимоги до інформаційних структур на вході і виході, до методів рішення, початкових кодів, мов програмування і програмних засобів, що використовуються програмою. При необхідності повинен забезпечуватися захист інформації і програм.

У підрозділі “Вимоги до маркірування і упаковки” у загальному випадку указують вимоги до маркірування програмного продукту, варіанти і способи упаковки.

У підрозділі “Вимоги до транспортування і зберігання” повинні бути вказані для програмного продукту умови транспортування, місця зберігання, умови зберігання, умови складування, терміни зберігання в різних умовах.

У розділі “Вимоги до програмної документації” повинен бути вказаний попередній склад програмної документації і, при необхідності, спеціальні вимоги до неї.

У розділі “Техніко-економічні показники” повинні бути вказані: орієнтовна економічна ефективність, передбачувана річна потреба, економічні переваги розробки в порівнянні з кращими вітчизняними і зарубіжними зразками або аналогами.

У розділі “Стадії і етапи розробки” встановлюють необхідні стадії розробки, етапи і зміст робіт (перелік програмних документів, які повинні бути розроблені, узгоджені і затверджені), терміни розробки, а також визначають виконавців.

У розділі “Порядок контролю і приймання” повинні бути вказані види випробувань і загальні вимоги до приймання роботи.

У додатках до технічного завдання, при необхідності, приводять: перелік науково-дослідних і інших робіт, що обґрунтовують розробку; схеми алгоритмів, таблиці, описи, обґрунтування, розрахунки і інші документи, які можуть бути використані при розробці; інші джерела розробки.