Контрольні питання

1. Що означає поняття «казна»?

2. Що було прообразом казначейства?

3. Де були засновані перші головні казначейства?

4. Які функції виконувало казначейство на початкових етапах свого зародження?

5. Які передумови створення ДКСУ?

6. Охарактеризуйте етапи розвитку ДКСУ?

7. Якими законодавчими та нормативними актами керується ДКСУ у своїй діяльності?

8. Назвіть основні завдання Казначейства.

9. Які функції покладено на ДКСУ.

10. Які права має ДКСУ?

11. Яку роботу здійснює Казначейство у процесі виконання покладених на нього завдань?

12. Охарактеризуйте структуру ДКСУ?

13. Дайте характеристику функціональних обов’язків Голови ДКСУ.

14. Які основні функції виконують органи ДКСУ?

15. Назвіть напрями контролю органів ДКСУ.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Прообразом казначейства можна вважати:

а) княжу казну;

б) казенну палату;

в) державний архів.

2. Термін «казначейство» означає:

а) фінансові ресурси держави;

б) скарб, цінність;

в) архів.

3. Казначейство утворено:

а) в 1993 р.;

б) в 1995 р.;

в) в 1999 р.

4. Казначейство як центральний орган виконавчої влади здійснює:

а) обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів;

б) емісію національної валюти України та організовує її обіг;

в) складання проекту Закону України про державний бюджет України на відповідний рік;

5. Казначейство очолює:

а) радник Президента України з питань економічної політики;

б) перший заступник Міністра фінансів України;

в) голова Державної казначейської служби України.

6. Казначейство є органом влади:

а) законодавчої;

б) виконавчої;

в) судової.

7. Казначейство діє у складі:

а) Міністерства фінансів України;

б) Кабінету Міністрів України ;

в) жодної правильної відповіді.

8. До повноважень Державної казначейської служби України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

а) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

б) достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;

в) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів.

9. Однією з основних функцій Казначейства є:

а) розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

б) проведення грошово-кредитної політики;

в) розгляд та затвердження проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

10. Казначейство має структуру:

а) однорівневу;

б) дворівневу;

в) трирівневу.

Література:

[1;2;3;4;6;7;8;10;11;12;13;14;15;17;18;19;20;21;24;25;27;28;29;32;37;38;42;43;44;

45;47;48;49;50;51;53;56;57]

Тема 2. Дксу як повноважний учасник бюджетного процесу

1. Бюджетний процес та його учасники.

2. Бюджетні повноваження дксу.

3. Порушення учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства.

1. Бюджетний процес та його учасники

Бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

Стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Усі стадії бюджетного процесу взаємопов’язані. Бюджетний процес триває протягом трьох років:

• складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження відбуваються у рік, що передує плановому;

• виконання бюджету (бюджетний період) – один рік;

• складання звіту про виконання бюджету і його затвердження – протягом наступного року після стадії виконання бюджету.

Основними завданнями бюджетного процесу є:

• забезпечення своєчасного та повного надходження до бюджету фінансових ресурсів в обсягах, достатніх для реалізації цільових державних програм, пов’язаних з із піднесенням економіки, проведенням її структурної перебудови та розв’язанням соціальних проблем;

• раціональне та цільове використання бюджетних коштів.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

Бюджетне повноваження – це права і обов’язки учасників бюджетного процесу з управління бюджетними коштами.

До органів, що наділені бюджетними повноваженнями відносяться:

• законодавчі (представницькі) і виконавчі органи влади (Президент, ВРУ, КМУ, виконавчі комітети місцевих рад, Мінфін, ДКСУ, міністерства, центральні органи виконавчої влади та їх органи і т.д.);

• органи грошово-кредитного регулювання (НБУ);

• органи державного фінансового контролю (Рахункова палата, Державна фінансова інспекція).

Бюджетний період - термін на який складається бюджет. Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

За особливих обставин (введення воєнного стану, оголошення надзвичайного стану) бюджетний період для Державного бюджету України може бути іншим, ніж 1 рік.

Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України.

Розпис бюджету - документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетні призначення встановлюються розпорядникам бюджетних коштів законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.

Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, розпорядникам бюджетних коштів надаються бюджетні асигнування.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;

Бюджетне зобов’язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Для підготовки проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди.