Заняття 2. Короткий огляд об’єктів дослідження в астрономії.

Мета: дати студентам загальні відомості про будову Всесвіту, розглянувши при цьому такі астрономічні об’єкти як: Земля, Сонячна система, зорі, Галактика, галактики.

Основні поняття: Сонячна система, планети, Галактика.

Студенти повинні мати уявлення про: місце планети Земля у Сонячній системі – складовій частині Всесвіту.

Студенти повинні знати: загальну структурну будову Сонячної системи.

Студенти повинні вміти: вибудовувати загальний просторовий зв’язок між космічними об’єктами Земля – Сонячна система – зорі – Галактика – галактики.

Структура та зміст заняття. І. Перевірка домашнього завдання.

Запитання для бесіди:

— Що таке астрономія?

— Які особливості астрономічних спостережень? Що ви знаєте про космічні дослідження?

• Які розділи астрономії вам відомі?

• Які причини обумовили і стимулювали зародження і розвиток астрономії?

• Які моделі уявлення світу вам відомі?

• Які вчені працювали в області досліджень астрономії та їх внесок до науки астрономії.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Заслухати підготовлені студентами усні повідомлення на тему “Мої знання і уявлення про Всесвіт” та на їх основі побудувати вивчення нового матеріалу.

До складу Сонячної системи входять 9 планет. Кожна з них - це особливий, унікальний світ, вивчення якого є одним із завдань астрономії. Спостерігаючи за планетами із Землі, вдалося встановити їхні розміри та масу, періоди обертання навколо Сонця та наявність атмосфери, хімічний склад та умови на поверхні. Розвиток космонавтики дозволив вивчати планети та їхні супутники за допомогою безпілотних міжпланетних станцій, які обладнані телевізійною, радіолокаційною апаратурою та іншими пристроями. Отримана у такий спосіб інформація значно розширила, поповнила та уточнила наші знання про планети. Дослідження Сонячної системи тривають.

ІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 1, 17 та повторити § 2.

Вивчити конспект.

Д ля допитливих

Визначний польський астроном Миколай Копернік народився 19 лютого 1473 року в місті Торунь, що на берегах Вісли. Рано ставши сиротою хлопець виховувався у сім'ї дядька Л. Вачендроне — відомого громадського-політичного Діяча того часу. З 1494 року Миколай навчався на факультеті мистецтв Краківського університету. Відвідуючи лекції «про сім вільних мистецтв», до яких входили тоді астрономія і математика, юнак оволодів тогочасними вершинами цих наук. До речі, астрономію Копернік вивчав за підручником Птоломея. Далі Миколай удосконалював знання в Італії в університетах Болоньї, Падуб, Феррарі. Коперніка цікавило все, що стосується астрономії, він вчився в італійських астрономів спостерігати за небом, читав в оригіналі праці давньогрецьких учених. 31 травня 1503 року Миколаю Коперніку присуджено докторський ступінь в університеті Феррарі.

Повернувшись у Польщу, Копернік сім років жив у місті Підцбарку. Він працював секретарем єпископства, очолюваного дядьком, завідував фінансовими, господарськими та іншими справами. У 1510 році Копернік переїхав до Фромброка.

Учений постійно роздумував про влаштування Сонячної системи, протягом тридцяти трьох років працював над своєю книгою, Яка стала основою для всього подальшого розвитку природознавства. Копернік самостійно виготовив нескладні астрономічні прилади і. керуючись книгою Птоломея «Амальгест», вимірював положення Сонця, Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурна. Вчений жив на нижньому поверсі монастирської вежі. На цій вежі Копернік і побудував обсерваторію. З весни 1539 року з астроном працював професор математики Іоахім Ретик. Він три роки вивчав працю Коперніка, редагував його книгу «Про обертання небесних сфер». її надрукували у Нюрнбергу і 24 травня 1543 року авторські примірники привезли Копернікові, який уже був при смерті. Геніальний астроном так і не побачив своєї книги — цього ж дня він помер. Похований Копернік під підлогою Фромброкського собору в братській могилі.

Роль праці Миколая Коперніка у розвитку науки важко переоцінити. Учений створив геліоцентричну систему світу, звільнивши людство від величезної омани, і «поставивши» Землю на належне їй місце. Використавши ідею древньогрецького філософа Аристарха Самоського (бл. 320-230 до н.е.) про те, що Земля обертається навколо Сонця. польський астроном створив строгу математичну теорію, яка вперше пояснила усі відомі тоді особливості у русі небесних світил. На основі цієї теорії були відкриті Кеплером закони руху планет, а Ньютоном — закон всесвітнього тяжіння.

Для астрономічних спостережень Копернік склав тригонометричні таблиці для кутів від 0° до 90° й увів поняття секанса ( ). Учений доволі точно визначив тривалість року та місяця, досліджував затемнення Сонця і Місяця, пояснив причини їх настання. Іменем Миколая Коперніка названий кратер на Місяці.