4.2.7. Вихідний індекс.
Знаючи розрахункову масу викову МПР = 8,24кг, групу сталі М2, групу складності С1 і клас точності Т5, визначаю вихідний індекс ([1], с.10, табл.2). Вихідний індекс - 9.
4.2.8. Таблиця основних розмірів, на які будуть призначатися припуски та допуски.
Таблиця 2.1.
Розмір деталі |
Шорст-кість |
Основний припуск |
Додатковий припуск |
Сумарний припуск |
Розмір викову |
Допуск |
Розмір з допуском |
«Гарячий» розмір |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
товщини |
|
|
|
|
31 |
80 |
1.1 |
0,4 |
1.5 |
34 |
1,1 |
34 |
34,5 |
40 |
80 |
1.1 |
0,4 |
1.5 |
43 |
1,4 |
43 |
43,7 |
|
|
|
|
діаметри |
|
|
|
|
Ø 166 |
10 |
1.6 |
0,4 |
2,0 |
Ø170 |
2,0 |
Ø170 |
Ø172,6 |
Ø 40 |
1,6 |
1.3 |
0,4 |
1.7 |
Ø36,5 |
1,2 |
Ø36,5 |
Ø37 |
Ø 138 |
80 |
1.2 |
0,4 |
1.6 |
Ø134,8 |
2,0 |
Ø134,8 |
Ø133,2 |
Ø 56 |
80 |
1.1 |
0,4 |
1.5 |
Ø59 |
1,4 |
Ø59 |
Ø59,9 |
Розмір деталі |
Шорст-кість |
Основний припуск |
Додатковий припуск |
Сумарний припуск |
Розмір викову |
Допуск |
Розмір з допуском |
«Гарячий» розмір |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
товщини |
|
|
|
|
11 |
80 |
1,0 |
0,4
|
1,4
|
13,8 |
1,2
|
13,8
|
14 |
|
4.2.9. Основні припуски.
Знаючи вихідний індекс (12), для кожного розміру, враховуючи шорсткість визначаю основні припуски за [1], с. 12,13, табл. 3 і записую їх до табл. 2.1 позиція 3. Припуски призначаю лише на поверхні, які будуть оброблюватись.
4.2.10. Додаткові припуски.
За [1],с. 14.15, п. 4.3.1 - 4.3.3 визначаю додаткові припуски, які враховують зміщення поверхні роз’єму штампа (для горизонтальних розмірів викову - діаметрів), зігнутість викову і відхилення від паралельності (для вертикальних розмірів - товщин), та заношу їх до графи 4 табл. 2.1.
4.2.11. Номінальний розмір викову.
Визначаю номінальні розміри викову, шляхом додавання до зовнішнього розміру деталі (віднімання від внутрішнього) сумарного подвоєного припуску. Результати розрахунку заношу до графи 6 табл. 2.1.
4.2.12. Допустимі відхилення.
За вихідним індексом і розмірами викову визначаю допуски на основні розміри викову за [1], с. 17-19, табл. 8 і записую їх до графи 7 табл. 2.1. Допуск на товщину визначається для найбільшого розміру товщини і поширюється на всі розміри товщини. До графи 8 табл. 2.1 заношу розміри викову із відповідними допустимими відхиленнями.
4.2.13. «Гарячі» розміри викову.
Для визначення розмірів ручаю штампа, розраховую «гарячі» розміри викову. Для цього зовнішні розміри викову збільшую на величину температурної усадки, тобто на 1,2% (помноживши (розділивши) номінальні розміри викову на 1,012). Значення «гарячих» розмірів заношу до графи 9 табл. 2.1.
4.2.14. Технічні умови виготовлення викову.
Призначаю технічні умови виготовлення викову.
Технічні умови:
1.Мінімальні радіуси заокруглень: зовнішні R = 3 мм внутрішні, R = 9 мм ([1],с. 15, табл. 7).
2.Допустимі відхилення штампових ухилів: зовнішніх 5˚, внутрішніх 7˚
([1],с. 26, табл. 18).
3.Допустима величина зміщення по поверхні роз'єму штампа не більше 0,8 мм ([1], с. 20. табл. 9).
4.Величина залишкового облою не більше 1,0мм ([1], с. 21, табл.10).
5.Допустима величина висоти завусня на викові по контуру обрізування облою не повинна перевищувати 5 мм ([1], с. 21).
6.Допустиме радіальне биття циліндричних поверхонь не повинен перевищувати 2,0 мм (подвоєне значення з [1], с. 23, табл. 13).
7.Допустиме відхилення штампувальних ухилів: зовнішніх ±0.25х5˚=±1.25˚, внутрішніх ±0.25х7˚=±1.75˚ ([1],с. 27, п. 5.24).
8.Допустимі відхилення радіусів заокруглення зовнішніх внутрішніх кутів 1.0мм і 3.0мм відповідно([1],с. 25, табл. 17).
9.Допустимі відхилення від концентричності пробитого у викові отвору не більше 1.0 мм ([1],с. 22,, п. 5.15 с.23 табл. 12).
10.Допустимі відхилення по зігнутості ,від площинності і прямолінійності плоских поверхонь не більше 0.8 мм ([1],с. 23,, п. 5.16 табл. 13).
Креслення викову за номінальними розмірами - див. креслення КП.ТГШКШ.МД03.08.02 Креслення викову за «гарячими» розмірами - див. креслення КП.ТГШКШ.МД03.08.03.