1.3. Зміст і структура курсової роботи

Курсова робота повинна мати такі структурні елементи: титульний аркуш, завдання, зміст, вступ, теоретичну частину, висновки (до теоретичної частини), практичну частину, список використаних джерел, додатки (при необхідності).

Титульний аркуш (додаток А) є першою сторінкою курсової роботи. Зміст завдання передбачено бланком установленої форми (додаток В), який розміщується після титульного аркушу.

Зміст курсової роботи розміщується після завдання, відповідає плану курсової роботи і містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, а також вступу, висновків, практичного завдання, списку використаних джерел, додатків.

У вступі курсової роботи має бути обґрунтована актуальність вибраної теми, її наукове та практичне значення, коротко охарактеризований стан проблеми (питань), що потребує розв’язання, чітко сформульовані цілі і завдання роботи, визначені об’єкт, предмет , методика дослідження.

Обґрунтувати актуальність дослідження – це пояснити чому цю проблему необхідно дослідити у даній роботі, виділяючи наукове і практичне значення.

Актуальність теми може бути зазначена так: зважаючи на вище викладене, тема курсової роботи є актуальною…; актуальність теми курсової роботи полягає в …; тема курсової роботи є актуальною тому, що …..

При визначенні об’єкта, предмета і мети курсової роботи необхідно врахувати, що між нами є логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження – це область дійсності (процес), яку обрано для дослідження в межах певної науки. Об’єкт дослідження показує, що розглядається у дослідженні. Щодо економіки підприємства об’єктом дослідження можуть бути процеси виробничої, господарсько – фінансової діяльності підприємства, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Наприклад: відтворення основних фондів, використання оборотних коштів, планування діяльності підприємства, тощо.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Предмет дослідження – це те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження у певному аспекті розгляду. Це те, про що прагнуть отримати нові знання, чи їх поглибити у ході дослідження щодо його об’єкта.

При визначенні предмета курсової роботи слід позначити тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому опрацюванню у даному дослідженні, і є головними, визначальними для нього. Таким чином, предмет дослідження є вужчим чим об’єкт.

В економіці підприємства предметом дослідження може бути закономірності, напрями, принципи, методи, форми діяльності підприємства та механізми їх застосування з метою підвищення результативності щодо об’єкта дослідження. Це головні питання, у межах яких висвітлюється тема курсової роботи.

Мета дослідження пов’язана з його об’єктом і предметом, а також з кінцевим результатом і шляхами дослідження. Тобто, мета дослідження – досягнення основного результату на основі всебічного, достовірного вивчення об’єкта і предмета дослідження, його характеристик, структури, зв’язків на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання.

Наявність поставленої мети дослідження спонукає визначити завдання дослідження, які мають включати такі складові:

1. вивчення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження; характеристика їх складових;

2. вивчення вітчизняної та зарубіжної практики вирішення визначної проблеми, виявлення типового стану та особливостей кращого досвіду, а також недоліків і труднощів, їх причин щодо проблеми дослідження;

3. обґрунтування системи заходів щодо оптимізації, розвитку, підвищення ефективності проблеми дослідження

4. розробка конкретних пропозицій забезпечення оптимальності та підвищення ефективності щодо предмета дослідження.

При визначені завдань, які необхідно розглянути для реалізації мети курсової роботи можуть бути використані такі ключові слова: охарактеризувати, висвітити, проаналізувати, порівняти, розрахувати, співставити, встановити, вдосконалити, розвинути, обґрунтувати, розробити, дати оцінку, тощо.

Завдання дослідження повинні відповідати його меті. Як правило виходячи із завдання дослідження, будується структура роботи. Тому завдання дослідження формулюються на підставі розділів та підрозділів курсової роботи.

У вступі вказуються методи дослідження, що використовуються при написанні курсової роботи.

Щоб розкрити тему курсової роботи необхідно методично правильно підійди до її дослідження, застосувати оптимальні методи дослідження.

У найбільш загальному розумінні методи – це сукупність прийомів і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності. Тобто, методи відповідають на питання: як пізнати, як здійснити.

Економічною наукою використовується багато методів. Вибір методу у кожному конкретному випадку залежність від характеру дослідження явища і поставленої мети.

До складу методів, які широко застосовуються під час проведення економічних досліджень, входять:

1. Методи збору та узагальнення інформації. Початковою, відправною точкою будь-якого дослідження є збір даних про об’єкт. Це дані про розвиток суб’єктів господарювання, галузей, регіонів, національного та світового господарства, що розглядається під певним кутом зору з метою виявлення структурних компонентів, зв’язків, закономірностей, факторів виміру тощо. Результатом такого вивчення є їх практичне використання для характеристики стану, динаміки розвитку, структури, тощо.

2. Методи спостереження. Це початковий етап емпіричного дослідження, який полягає у цілеспрямованому сприйнятті процесів та явищ дійсності для одержання даних про суб’єкт дослідження. Спостерігаються лише певні сторони об’єкта , які викликають інтерес. Спостереження дають змогу отримати певну інформацію про об’єкти дослідження у вигляді сукупності економічних тверджень.

3. Метод групування. Групування це розподіл певної сукупності за варіюючими ознаками, які мають назву ознак ґрупування або критеріїв.

Групування дає змогу упорядкувати певний матеріал, систематизувати досліджувану сукупність. З цього виходять основні завдання, які важливі для дослідження:

1) розподіл сукупності на якісно однорідні та масштабно менші сукупності, які охоплюють досліджувані елементи;

2) визначення складу сукупності за певними ознаками;

3) визначення взаємозалежності зміни варіюючи ознак у межах сукупності.

Ознака ґрунтування має бути обґрунтованою з позиції економічних наук.

4. Таблично – графічні методи. Цим методам відводяться значне місце у науковому узагальненні фактів, з’ясуванні закономірностей, систематизації впливу різного роду факторів тощо.

Сутність табличного методу полягає у систематизації і наочному поданні текстової та статичної інформації, отриманої внаслідок збору даних, групування, проведення аналізу, синтезу нових показників, прогнозування розвитку подій у вигляді таблиць. Таблиця – це форма раціонального викладення інформації.

Сутність графічного методу співпадає із сутністю табличного методу, але опрацьований матеріал подається у вигляді графіків, діаграм, картограм, логічних схем тощо. Їх застосування у будь–яких дослідженнях дає змогу на якісно новому рівні систематизувати накопичену інформацію, рельєфніше осягнути взаємозв’язки, притаманні предмету дослідження, покращити можливості аналітичного розгляду.

5. Метод аналізу. Аналіз – метод дослідження, який включає в себе вивчення процесу або явища за допомогою його розділу на складові елементи з метою встановлення їхніх взаємозв’язків та визначання їх внутрішньої сутності.

Аналіз як метод застосовується у висвітлені досліджень теоретичного і практичного характеру. У певному випадку він дає змогу визначити закономірності й зв’язки між явищами в економічній діяльності. У другому випадку він є сполучним елементом між програмою, проектом, прогнозом і втіленням їх у життя.

В узагальненому вигляді економічний аналіз має допомагати у вирішенні таких задач:

1) визначення характеру дії економічних законів, закономірностей;

2) визначення тенденцій, що складаються в економічній сфері за певних умов;

3) вивчення факторів внутрішніх (ендогенних) та зовнішніх (екзогенних), які впливають на господарсько–фінансову діяльність суб’єктів господарювання та економічні процеси, що відбуваються у суспільстві;

4) вивчення передумов та резервів розвитку;

5) оцінювання результатів та визначення елементів, які впливали на розвиток процесу чи явища як позитивно, так і негативно, тощо.

При проведенні дослідження можуть бути використані такі загально – наукові методи: синтезу, індукції, дедукції, аналогії, абстрагування, конкретизації тощо.

Методи дослідження перебувають у зв’язку, спрямованому на всебічне вивчення об’єкта і предмета дослідження.

У вступі також подається короткий опис структури курсової роботи. Наприклад: 1) курсова робота складається з теоретичної(два розділи) і практичної (рішення ситуаційної задачі) частин, вступу, висновків загальним обсягом 35 сторінок, має 6 таблиць та 3 рисунки, список використаних джерел з 25 найменувань; 2) робота складається із вступу, двох теоретичних розділів, висновків, рішення ситуаційної задачі, списку використаних джерел і додатків. Теоретична частина (без додатків) викладена на 26 сторінках друкованого тексту і має 3 рисунки, 5 таблиць, 1 графік і 2 діаграми. Практичне завдання з висновками складає 4 сторінки. У додатку розміщені результати розрахунків (вказуються назва конкретної ситуації). Список використаних джерел включає 25 найменувань.

Обсяг вступу повинен складати 2–3 сторінки друкованого тексту.

Теоретична частина курсової роботи складається з двох розділів. Розділи поділяються на підрозділи, що розкривають теорію питання і досвід практичної роботи. Кожен розділ може мати 2–4 підрозділи. Кожен підрозділ повинен містити закінчену інформацію. Зміст розділів повинен відповідати темі дослідження і повність її розкриває. Кожний розділ повинен мати узагальнення зі стислим викладенням наведених у них наукових і практичних результатів, які повинні бути пов’язані між собою, підпорядковуючись, основному спрямуванню теми.

У загальному вигляді теоретична частина курсової роботи повинна виконуватися приблизно за такою структурою:

1. Перший розділ присвячується теоретичному обґрунтуванню проблеми, що досліджується; ролі і місцю досліджуваних економічних явищ у господарсько–фінансовій діяльності підприємства, їх економічній природі та джерелам утворення. Подається також аналіз нормативно–правової бази, аналіз статистичних матеріалів фактичного стану діяльності підприємств України, регіону щодо об’єкта та предмета дослідження.

Всі аналітичні показники, матеріали таблиць, графічні матеріали повинні супроводжуватись висновками, які розкривають сутність економічних процесів, тенденції їх розвитку, дають змогу охарактеризувати невикористані резерви.

2. Другий розділ присвячується висвітленню напрямів управління параметрами економічного розвитку підприємств; формуванню, розвитку та удосконаленню певних напрямків діяльності та застосуванню факторів підвишення ефективності роботи підприємств; втіленню інновацій щодо об’єкта та предмета дослідження. Запропоновані шляхи удосконалення та нововведення повинні бути обґрунтованими і відповідати критеріям оптимальності, ефективності та практичної втіленості. Рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності підприємства можуть бути запропоновані студентом як самостійні на підставі опрацьованої проблеми, так і шляхом узагальнення пропозицій, що містяться в інформаційних джерелах.

Свої теоретичні дослідження доцільно викладати, застосовуючи узагальнення і порівняння світового і вітчизняного досвіду, спираючись на наукові досягнення провідних економістів.

Узагальнюючі матеріали до кожного розділу стисло зазначають те, що вдалося виявити в процесі опрацювання теми дослідження.

Узагальнення базуються на проведеному дослідженні і відображають його результати наступним чином: теоретичне дослідження свідчить…; в результаті існуючих підходів до визначення економічної сутності було виявлено, що…; отримані результати теоретичного дослідження свідчать, що…; тощо. Результати аналітичного дослідження можна відображати таким чином: аналітичне дослідження підтвердило..; аналіз ситуації з вивчаємої проблеми в Україні (регіоні, галузі) показує (характеризує)...; на основі проведеного аналізу (порівняння) можна стверджувати…; аналіз стану предмета дослідження дозволив встановити (виявити, визначити) певні резерви….

Узагальнення не повинні дублювати викладений матеріал, а мають відображати результати дослідження.

Теоретична частина курсової роботи повинна відповідати її змісту і викладатися у логічній послідовності. До неї пред’являються такі вимоги, як системність, конкретність і науковий стиль викладання матеріалу, завершеність кожної думки.

У висвітленні теоретичної частини курсової роботи не може бути повторень, надмірного цитування. Цитати мають бути короткими і органічно пов’язуватися з текстом роботи. Не допускається копіювати та дослівно переписувати літературні джерела, а також довільне скорочення слів.

На використанні у роботі статистичні матеріали, цитати мають бути посилання із зазначенням джерел та сторінок.

Назви і зміст окремих розділів і підрозділів курсової роботи, а також співвідношення їх обсягу визначається з урахуванням теми роботи. Обсяг теоретичної частини повинен складати 23 – 28 сторінок друкованого тексту.

Висновки до теоретичної частини курсової роботи – це її заключна частина, яка є коротким підсумком проведеного дослідження з вивчаємої проблеми. Висновки до всієї теоретичної частини не потребують її переказу і не повинні дублювати узагальнення матеріалу, зробленого до розділів, а повинні відображати чітке розуміння розглянутої проблеми в її узагальненні та конкретних пропозиціях щодо розвитку та оптимізації.

Саме тут стисло наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності мети курсової роботи та поставлених у вступі завдань, стислий виклад обґрунтованих пропозицій для подальшого вдосконалення і розвитку досліджуваних процесів. Обсяг висновку може бути 2–3 сторінки друкованого тексту.

Практична частина курсової роботи передбачає виконання розрахунків економічних показників. Необхідно навести зміст практичного завдання, а при виконанні розрахунків вказується назва показника, формула, розрахунок і одиниці виміру, висновки. Обсяг практичної частини повинен складати 4– 7 сторінок друкованого тексту.

Список використаних джерел наводиться у кінці курсової роботи, починаючи з нової сторінки. Список джерел подається в алфавітному порядку і оформлюється відповідно до «Загальних вимог щодо оформлення кваліфікаційних робіт», чинних в інституті.

Додатки не є обов’язковою складовою курсової роботи. Доцільність додатків визначається автором роботи за узгодженням з керівником, виходячи з теми курсової роботи, її обсягу і структурної побудови.

Додатки повинні відповідати обраній темі дослідження і містити в собі необхідні матеріали, які були базою для проведення дослідження (інструктивний та звітний матеріал, проміжні розрахунки економічних показників, таблиці допоміжних статистичних матеріалів, інші допоміжні матеріали, що мають прикладне значення тощо).

У тексті курсової роботи необхідно обов’язково робити посилання на додатки за порядком їх використання.

Курсова робота оформлюється відповідно до «Загальних вимогах щодо оформлення кваліфікаційних робіт», затверджених рішенням методичної ради інституту (протокол №3 від 27.12.2010 р.).

1.4. Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи

На підставі теоретичного і практичного завдань курсової роботи визначається її зміст, етапи і терміни виконання.

Для виконання теоретичної частини курсової роботи студенти повинні опрацювати відповідний навчальний матеріал, а також рекомендовану літературу, відповідні законодавчі та нормативні акти, статистичний матеріал, матеріали періодичних видань. Особливу увагу слід звернути на наукові статті та висвітлення у періодичних виданнях кращого досвіду діяльності суб’єктів господарювання. Це допоможе чіткіше визначити зміст, основні питання роботи.

Після з’ясування змісту теоретичної частини курсової роботи доцільно скласти попередній план роботи, який в подальшому буде уточнюватися і доповнюватися. З метою полегшення написання роботи план до неї повинен бути розгорнутим і погодженим з науковим керівником.

Літературні джерела для виконання курсової роботи студенти підбирають самостійно. Для цього необхідно ознайомитися з відповідними каталогами у бібліотеці. При підборі літератури потрібно звернути увагу на рік її видання, слід опрацьовувати літературу останніх років. Всю підібрану літературу доцільно занести до спеціального списку, попередньо згрупувати її за змістом курсової роботи. Обираючи літературні джерела, слід зазначити їх повні назви, рік видання, авторів, видавництво. Консультацію з питань добору літератури до теми курсової роботи студенти можуть отримати у наукового керівника курсової роботи чи у працівників бібліотеки. Для підбору джерел інформації рекомендується використати такі каталоги:

1. системний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури бібліотеки інституту;

2. каталог періодичних видань, довідників, нормативних матеріалів у читальному залі бібліотеки;

3. тематичні каталоги інших бібліотек;

4. WEB – ресурси.

Публікації з економічних питань містяться у періодичних виданнях, які має бібліотека інституту: «Економіка України», «Актуальні проблеми економіки», «Економіка і держава», «Економіка. Фінанси. Право», «Фінанси України», «Баланс», я також у газетах: «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Бізнес», «Галицькі контакти» тощо. Законодавчі акти публікуються у «Відомостях Верховної Ради України» та інших періодичних виданнях. Статистичні матеріали можна знайти у спеціальних виданнях Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, Харківської обласної ради, Харківської міської ради.

З метою раціонального використання часу при роботі з журналами слід спочатку ознайомитися з повним переліком статей в останньому річному номері журналу.

Після того як літературу відібрано, можна розпочати її детальне вивчення. Студент повинен опрацювати не менше двадцяти джерел.

Найбільш ефективною формою опрацювання літератури є конспект першоджерел. Конспектування дає можливість сконцентрувати увагу на головних положеннях роботи та краще їх засвоїти. При цьому найбільш важливі факти, положення слід виписувати ретельно (інколи дослівно), супроводжувати їх точними посиланнями.

З увагою потрібно ставитися до підбору статистичних матеріалів. Правильно підібраний матеріал дає можливість оцінити роботу підприємств з даного напряму. У зв’язку з цим дуже важливо правильно аналізувати цей матеріал, уміти його науково опрацювати, згрупувати і підвести до єдиної вимірювальної системи.

Після всебічного вивчення літератури, слід знову звернутися до змісту курсової роботи, остаточно продумати й уточнити формулювання окремих питань, їх послідовність. Далі можна починати написання тексту теоретичної частини курсової роботи. Викладати матеріал необхідно дотримуючись логічно-системної послідовності та зв’язків між питаннями; чітко формулювати думку, узагальнювати результати досліджень у вигляді таблиць, схем, діаграм, робити висновки, тощо.

Студенти можуть зустрітися з такою ситуацією, коли в економічній літературі немає єдиної точки зору з питань, які опрацьовуються. В цьому випадку слід навести думки кількох авторів, дати оцінку їх точок зору та викласти власні погляди з даного питання.

Матеріал теоретичної частини курсової роботи має бути викладений відповідно до вимог законів формальної логіки – закону тотожності, закону суперечності, закону достатнього обґрунтування, що означає: не можна стверджувати два суперечливих судження про один напрям розвитку економічних проблем; кожна висловлена думка, твердження мають бути достатньо обґрунтованими.

Слід ретельно відредагувати текст курсової роботи, думка повинна бути сформульована просто і логічно, коротко і доступно. Не слід вести виклад від першої особи, на допускається в тексті часті повторення слів чи словосполучень.

Практична частина курсової роботи – це виконання розрахунків економічних показників господарської діяльності підприємства. Для виконання практичної частини курсової роботи необхідно ретельно опрацювати методичні засади здійснення розрахунку відповідних економічних показників, виконати ці розрахунки і зробити висновки щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.

Розрахунки виконуються з певною точністю. Якщо в умові завдання не вказано з якою точністю виконати розрахунок, то при одиниці виміру показників у гривнях розрахунок виконується з точністю до 0,01, якщо тисячі гривень – з точністю до 0,1. Відсотки розраховуються з точністю до 0,1, коефіцієнт з точністю до 0,001.

Написання курсової роботи студент здійснює самостійно, користуючись консультаціями наукового керівника. Консультації проводяться згідно з графіком, де студент має змогу отримати допомогу на всіх етапах виконання курсової роботи.

Студенти повинні дотримуватися термінів виконання курсової роботи.

РОЗДІЛ 2

РЕЦЕНЗУВННЯ, ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ