Самостійна робота №12

1. Теорія економічної глобалізації.

Глобалізації притаманні прискорене та масштабне зростання світогосподарських зв’язків і співпраці, розширення та диверсифікація торгівлі товарами та послугами, міграції капіталів,  виробничого кооперування, міграції робочої сили і висококваліфікованих спеціалістів на міжнародному рівні. Глобалізацію відрізняє тісний функціональний взаємозв’язок міжнародних економічних зв’язків, їх зростаючий вплив на національні економіки, обмеження економічної самостійності держави при посиленні міжнародного інституційного та ринкового регулювання.

В умовах глобалізації змінюються роль і зміст економіки. Вона стає домінуючою силою управління суспільством. Зростання ролі економіки в глобальному світі пов’язано з такими обставинами:  

геополітика наповнюється економічним змістом, відносини між країнами проявляються, як економічні відносини, економічний інтерес є превалюючим;

геоекономіка перетворюється в спосіб геостратегічного оперування всіма процесами;

економіка стає стратегією розвитку людства і всіх соціальних спільностей.

У зв’язку з вищезазначеними обставинами виникає необхідність у визначенні поняття «глобалізаційний економічний простір». Під ним автор дисертації пропонує розуміти якісно новий етап закономірного об’єктивного розвитку світового економічного простору, який формується на основі взаємозв’язків і взаємозалежності країн (зростання обсягів і прискорення темпів обміну товарами та послугами, міжнародного перетікання капіталів і робочої сили), що приводить до поступового усунення від локальних інтересів, норм і традицій і формування економічного монополізму з єдиним міжнародним центром управління.

Теоретичною основою глобалізації стала неоліберальна теорія (особливо монетаризм), яка сповідує: пріоритет ринко­вих механізмів у економічному розвитку, відмову від держав­ного втручання в економіку, усунення усіх перепон для ка­піталу, товарів і робочої сили.

Щодо наведеної теорії у світовій науці та політиці виникло декілька постулатів:

1)  процес глобалізації набув планетарного характеру;

2)  участь країни у глобалізації надає їй певні вигоди й економічні переваги (розширення масштабів виробництва, зниження витрат, підвищення якості та збільшення можли­востей вибору товару тощо);

3) глобалізація поширюється на всі галузі життя - економіку, соціальну сферу, культуру та ін.

Неолібералісти пропонують ідею, що глобалізація світової економіки залежить від створення ліберальних умов на національному та міжнародному рівнях. Більш того, стверджується, що згодом усі країни світу повинні застосовувати таку політику, інакше вони не зможуть відповідати умовам глобальних ринків.

Глобалізація як якісно новий етап відкритості та взаємозалежності національних розвинутих економік стає можливою в умовах відкритої економіки [5]. Стратегія відкритої економіки стала визначальною не тільки для розвинутих, але й для країн, що розвиваються.

Ознаками відкритої економіки є:

• послаблення державних засобів протекціонізму;

• загострення конкуренції на внутрішніх ринках;

  • зростаюча залежність національних економік від зовнішнього  впливу та їхня уразливість;

  • відміна бар’єрів на шляху переміщення капіталу;

  • зростання долі іноземного капіталу у внутрішніх інвестиціях;

    • зростання ролі іноземних технологій у НТП.

Треба зауважити, що істотно змінився механізм глобалізації. По-перше,  якщо спочатку вона носила переважно політичний характер, зараз охоплює головним чином економічну й фінансову сфери. По-друге, ефективність використання західними країнами політичного й економічного впливу на периферійні регіони сьогодні набагато вища, ніж у попередні роки.

Одним з найбільш розвинених елементів загального глобалізаційного процесу є економічна глобалізація, яка внесла низку корективів у загальну концепцію, зокрема, економічного зростання держав. На сьогодні остання не може бути ефективним без інвестиційних вливань в економіку, особливо у перехідну. Еволюція глобалізації світової економіки пройшла декілька етапів: експорт, ліцензування, спільне підприємництво, прямі інвестиції, фінансові інвестиції.