
- •Суспільні потреби і соціальні інститути
- •Класифікація соціальних інститутів.
- •Функції та структурні елементи основних соціальних інститутів.
- •Формальні й неформальні соціальні інститути.
- •Явні і латентні функції соціальних інститутів.
- •Специфіка соціальних інститутів
- •3. Більш чіткий, нерідко більш раціонально обґрунтований, твердий і зобов'язуючий характер механізмів регуляції. Зобов'язуюча сила соціального інституту органічно зв'язана з наявністю:
- •Проблема формування та становлення нових соціальних інститутів.
Проблема формування та становлення нових соціальних інститутів.
Основним у розвитку суспільства є формування чітко налагоджених, регламентованих, контрольованих і стійких соціальних взаємодій, соціальних зв'язків. Система соціальних інститутів визначає суспільний устрій суспільства і відповідно економічний, політичний устрій суспільства, тип культури, освіти та ін. Багато в чому розвиток суспільства йде через формування і діяльність соціальних інститутів. Зрілість суспільства визначається багатоманітністю соціальних інститутів, їх розвиненістю, здатністю надійно, стійко, професіонально задовольняти різноманітні потреби індивідів, соціальних спільностей людей.
Інституціоналізація є процесом визначення і закріплення соціальних норм, правив, статусів і ролей, приведення їх в систему, здатну діяти у напрямі задоволення суспільних потреб. Інституціоналізація – це заміна спонтанної і хаотичної поведінки на передбачувану та оічкувану.
Так, інституціоналізація науки, скажімо соціології, припускає ухвалення державних рішень і законів, створення дослідницьких інститутів, бюро, служб і лабораторій, відкриття при університетах, коледжах і школах відповідних факультетів відділень, кафедр і курсів, підготовка професійних фахівців видання журналів, підручників, монографій тощо.
Без інституціоналізації сучасне суспільство існувати не може. Завдяки ній, спонтанні змагання в силі (бійки) перетворюються на високоформалізовані спортивні змагання, безладне статеве життя - в інститут сім'ї і шлюбу, стихійні рухи протесту – в політичні партії. Інститути виступають опорними точками громадського порядку, тими китами, на яких тримається соціальний світ.
Інституційна криза – зворотний процес, що характеризує падіння авторитету даного інституту, зниження довіри до нього. Інституційні норми при цьому існують, але суспільством не дотримуються.
Розвиток соціальних інститутів відбувається у двох основних варіантах.
По-перше, виникнення нових соціальних інститутів. В сучасних умовах формування державності України створюються такі важливі соціальні інститути: фінанси, армія, дипломатія, соціальні інститути вищої освіти, науки та ін., що стають важливим фактором підвищення динамізму суспільства.
По-друге, розвиток, удосконалення уже сформованих соціальних інститутів. У сформованих соціальних інститутах є значно більша потенція різноманітності, спеціалізації зв'язків, функції, установ і на такій основі формуванні нових соціальних інститутів. Так, в Україні з надр загальносудової системи розвивається конституційний суд, виділяється в самостійний правоохоронний інститут слідства, в межах інституту охорони здоров'я має тенденцію стати самостійним соціальним інститутом наркологічна служба та ін. Виникнення соціального інституту робить обслуговуючий ним соціальний зв'язок незалежним, самостійним і рівноправним з іншими зв'язками. Важливе значення має перерегуляція інституалізації зв'язків. Зберігаючи соціальні інститути, основні учасники соціальних дій, зв'язків змінюють кардинально принципи регуляції. Так, зокрема, сталося з інститутом власності. Людей не влаштовує моральне, матеріальне, юридичне регулювання їх обов'язків і прав, зв'язаних з власністю. Якщо раніше громадяни України не володіли, не мали власності, але одержували право на гарантований мінімум рівня життя, то тепер багато хто хоче володіти, розпоряджатися власністю, ризикувати, мати шанс жити заможно і незалежно, вільно. Якщо ж відбувається накладення основних систем соціальних інститутів (економічних, політичних та ін.), то проводиться і перегляд основних систем цінностей, принципів регулювання та ін., але сам процес збою соціальних дій, зв'язків веде до небажаних наслідків, драматичних подій та ін. Суспільство - система соціальних інститутів, їх регулятори — постійно перебувають в процесі оновлення.