Явні і латентні функції соціальних інститутів.

Існують наслідки, які ніхто не міг передбачити, до яких ніхто не прагнув і не ставив їх своєю ціллю, - це так звані латентні функції інституту, які існують поряд з явними, очікуваними функціями (наслідками), заради яких і організується інститут.

Явні функції безпосередньо зв’язані з задоволенням тих чи інших потреб людей: інститут освіти існує для навчання і виховання, економічні інститути – для виробництва і розподілу матеріальних благ, сім’я – для продовження роду і виховання підростаючого покоління.

Значну ж частину функціональних результатів, наслідків діяльності того чи іншого інституту люди не усвідомлюють і не припускають. Але значення латентних функцій в житті людей величезне. Їх аналіз дозволяє отримати повну картину взаємозалежностей різних інститутів, їх здатність виконувати “неочікувану” для суспільства роль.

Розрізняють два типа латентних функцій: загальні та специфічні.

Говорячи про загальні латентні функції, в даному випадку ми маємо на увазі, що всі інститути відіграють значну роль в соціалізації особистості. Стаючи учасником економічних і політичних інститутів, особистість повинна відповідати певним вимогам. В системі інституціональних взаємодій, враховуючи жорсткість норм, наявність санкцій, значимість інститутів для вирішення соціальних проблем, індивід отримує головні життєві уроки, хоча ні його партнери по взаємодії, ні він сам можуть не ставити ніяких спеціальних виховних цілей. Особистість формує сама процедура, буденна і щоденна “шліфовка”, яку вона отримує в ході рутинних інституційних взаємодій.

Необхідно назвати і інші загальні латентні функції інститутів. Так, інституціональні взаємодії, «заведений порядок речей» з їх ясними нормативними санкціями виконують контрольну функцію.

Набагато різноманітніші специфічні латентні функції. Тут у кожного соціального інституту можуть бути свої «сюрпризи»…

Наприклад, явна функція системи вищої освіти для всіх очевидна – підготовка спеціалістів вищої кваліфікації різних фахів. Але й інша, інколи малопомітна, але дуже важлива функція. Вища освіта відіграє важливе значення у відтворенні соціальних відмінностей в суспільстві. Латентні функції вищої освіти пов’язані з відтворенням соціальної стратифікації.

Теорія відтворювальної функції освіти була запропонована в 60-ті роки ХХ ст. П. Бурдьє, який констатував, що у Франції син вищого чиновника має в 24 рази більше шансів поступити до університету, ніж син сільськогосподарського працівника, в 40 разів більше, ніж син промислового робітника, і його шанси у два рази вищі, ніж у сина середнього чиновника. Вивчення латентних ефектів, результатів діяльності тих чи інших інститутів є важливим завданням соціологічної науки. Люди, які здійснюють керівництво, чи то політики, керівники країни чи керівники підприємств, фірм, завжди повинні пам’ятати про латентні наслідки.

Наприклад, скорочення державних вузів (безплатних) вузів через недостатнє фінансування може мати латентні наслідки: скорочення доступу до вищої освіти дітей з незаможних верств, зниження інтелектуально-освітнього рівня нових поколінь, що вагомо відіб’ється на можливостях в технотронну епоху, можливе зростання наркоманії, злочинності.

Отож, побачити латентні наслідки діяльності того чи іншого інституту, правильно уявити їх роль і значення для стабільності і розвитку суспільства – важлива умова аналізу складних соціальних явищ.