
- •Лабораторна робота № 10 основи роботи з операційною системою unix
- •1 Мета роботи
- •2 Основні положення
- •2.1 Загальна характеристика ос сімейства unix
- •2.2 Архітектура unix
- •2.3 Функціонування системи unix
- •2.3.1 Ядро системи
- •2.3.2 Початок і завершення сеансу робіт
- •3 Контрольні запитання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Зміст протоколу
- •2.1 Основні характеристики FreeBsd
- •2.2 Історична довідка
- •2.3 Мета проекту FreeBsd
- •2.4 Вимоги до системи при інсталяції FreeBsd
- •3 Контрольні запитання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •2.1 Поняття процесу
- •2.2 Компоненти процесу
- •2.2.1 Ідентифікатор процесу
- •2.2.2 Ідентифікатор батьківського процесу
- •2.2.3 Ідентифікатор користувача і групи
- •2.3 Стан процесу, "заблукалі" процеси
- •2.4 Управління процесами, команди kill та nice
- •2.4.1 Дворівнева схема керування процесами
- •2.4.2 Команда kill
- •2.4.3 Команда nice
- •2.5 Поточний контроль процесів, команди ps та top
- •2.6 Захист фонових процесів, команда nohup
- •3 Ключові запитання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Зміст протоколу
- •7 Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 13 права доступу в операційній системі unix
- •1 Мета роботи
- •2 Основні положення
- •2.1 Поняття прав доступу користувача
- •2.2 Основні біти доступу (читання/запис/виконання)
- •2.3 Додаткові біти доступу
- •2.4 Сполучення бітів доступу
- •3 Контрольні запитання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •2.1 Основні поняття клієнт-серверної архітектури
- •2.2 Основи мережного програмування
- •2.3 Компіляція
- •3 Контрольні запитання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Зміст протоколу
- •7 Список рекомендованої літератури
- •Основні комбінації клавіш і команди
- •Закінчення таблиці а2
- •Закінчення таблиці а4
- •Приклади програм для реалізації клієнт-серверної архітектури
- •Перевірка буфера
- •Зчитування запису
- •Лістинг 2 Server-сервер, котрий демонструє застосування функції readvrev
2.2 Історична довідка
Проект FreeBSD народився на початку 1993 року, відокремившись від неофіційної версії системи 386BSD Patchkit. Група складалася принаймні з трьох координаторів: Нейта Уільямса (Nate Williams), Рода Граймса (Rod Grimes) і Джордана Хаббарда (Jordan Hubbard).
Спочатку до їхніх планів входило лише "заморозити" 386BSD у її поточному стані й зафіксувати проблеми, які механізм patchkit вже не здатен був подолати. На ранній стадії проект так і називався — "386BSD 0.5", чи "386BSD Interim", що означає “тимчасовий”.
Перший дистрибутив системи FreeBSD 1.0 на СDRомі й у мережі було випущено у грудні 1993 року. Він базувався на системі 4.3BSD-Lite ("Net/2") tape, створеній в Каліфорнійському університеті в Берклі, з багатьма компонентами, наданими 386BSD й Free Software Foundation. Нова система мала чималий успіх — і група продовжила роботу над удосконалюванням проекту. В травні 1994 року було випущено нову версію системи — FreeBSD 1.1.
Потім група розпочала здійснення важкої задачі: в прямому розумінні відродити FreeBSD з абсолютно нової й незавершеної системи 4.4BSD-Lite. "Lite"-випуски були насправді полегшеними, тому що група CSRG у Берклі вилучила великі фрагменти коду (враховуючи різні й цілком законні вимоги). Окрім цього, слід взяти до уваги, що перенесення 4.4 на Intel було надто недосконале. До грудня 1994 року проект займався своїм переміщенням, і в січні 1995 року було випущено версію FreeBSD 2.0 у мережі й на CDROM. Незважаючи на те, що нову версію не було перевірено, вона мала шалений успіх. Робота тривала — й у червні 1995 року було випущено наступну версію FreeBSD 2.0.5, яка була більш стійка і простіша в установленні.
У серпні 1996 року група випустила версію FreeBSD 2.1.5, котра відразу стала вельми популярною серед провайдерів Internet і компаній, котрі випускають комерційні продукти. Версія FreeBSD 2.1.7.1, випущена в лютому 1997 року, була завершенням розробляння головної лінії 2.1. На сьогодні основний напрям розвинення системи — удосконалення безпеки (security) й виправлення інших критичних моментів, зафіксованих в галузі (RELENG_2_1_0). Останньою вважається версія 4.7.
2.3 Мета проекту FreeBsd
Мета проекту FreeDSD — надати програмне забезпечення (ПЗ), яке можна було б використовувати для будь-яких цілей без обмежень. Багато хто з користувачів-програмістів мають значні інвестиції в код (та й в проект так само) і, звичайно, не відмовилися б від невеликої фінансової компенсації тепер і пізніше, але ніхто ще на цьому не наполягав, бо перша й головна мета — надати ПЗ всім бажаючим для будь-яких цілей, аби це ПЗ набуло широкого розповсюдження і приносило максимальну користь. Це є одна з найбільш фундаментальних цілей вільного ПЗ, котру підтримують багато користувачів.
Та частина вихідних текстів, котрі поширюються на умовах GNU Public License (GPL) чи GNU Library Public License (GLPL), має дещо більше обмежень. Через додаткові складності при комерційному використанні ПЗ з ліцензією GPL, прихильники FreeBSD намагаються за можливістю змінювати таке ПЗ на ПЗ з більш вільною ліцензією BSD. Ліцензія BSD надає право вільно використовувати програмні продукти, навіть у комерційних цілях. Завдяки цьому FreeBSD широко розповсюдилося поміж провайдерами послуг Інтернету.
Використання серверів та робочих станцій на основі FreeBSD значно знижує сукупну вартість комп’ютерного парку, внаслідок безкоштовного використання програмних засобів. Останнім часом фірма Microsoft значно посилила свій вплив в Україні і проблема використання піратського ПЗ набула міжнародного рівня. Тому використання ОС FreeBSD стає актуальним.