3 Контрольні запитання
3.1 На які категорії поділяються користувачі?
3.2 Що позначають біти “r” та ”w”?
3.3 Для чого призначено біт suid?
3.4 Для чого призначено біт sgid?
3.5 Для чого призначено біт sticky?
4 Домашнє завдання
4.1 Письмово відповісти на контрольні запитання.
4.2 Опишіть права доступу:
для парної останньої цифри студентського квитка: drwxr-xr-x
для непарної останньої цифри студентського квитка: -r-xr-xr-x
5 Лабораторне завдання
5.1 За допомогою програми telnet “підімкнутися” до машини під керуванням ОС сімейства UNIX- Пуск/Виконати/telnet 192.168.11.15.
Введіть ім’я і пароль, призначені викладачем.
5.2 ee file — створимо файл з ім’ям file.
5.3 У файлі, що відкрився, пишемо echo Privet і зберігаємо Esc+Enter.
5.4 ls-all — переглянемо і запишемо атрибути файла.
5.5 chmod u+x file — робимо файл file виконуваним (x-eXecute) для його власника (u-user).
5.6 ls-all — переглянемо й запишемо атрибути файла.
5.7 ./file — “запустимо” файл на виконання.
5.8 chmod a+r file — надаємо право на читання (r-read) файла усім (a-all) користувачам.
5.9 ls-all — переглянемо й запишемо атрибути файла.
5.10 chmod g+w file — надаємо групі (g-group), до якої приписано власника файла, можливість модифікації (w-write) файла.
5.11 ls-all — переглянемо й запишемо атрибути файла.
5.12 rm file — вилучаємо.
6 Зміст протоколу
Протокол лабораторної роботи “Права доступу в операційній системі UNIX” оформлюється у робочому зошиті в послідовності, котра визначається стандартом підприємства з основ лабораторного практикуму. Протокол має містити назву лабораторної роботи та її мету; результати виконання домашнього завдання згідно з вимогами розділу 4; результати виконання пунктів 5.5, 5.7, 5.10, 5.12; висновки.
7 Список рекомендованої літератури
7.1 Робачевский А. М. Операционная система UNIX. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002.
7.2 Ивановский С. Операционная система UNIX. — М.: Познавательная книга плюс, 2000.
7.3 Дегтярев Е. К. Введение в UNIX. — М.: МП "Память", 1991.
7.4 http://www.freebsd.org.ru
7.5 http://www.anriintern.com/computer/freebsd/
7.6 http://www.linuxrsp.ru/freebsd/
Лабораторна робота № 14
ПРОГРАМУВАННЯ КЛІЄНТ-СЕРВЕРНОЇ АРХІТЕКТУРИ
1 Мета роботи
Метою роботи є вивчення принципів мережного програмування, а також набуття навичок написання програм, працюючих за принципом клієнт-серверної архітектури.
2 Ключові положення
2.1 Основні поняття клієнт-серверної архітектури
І
снують
три типових різновиди архітектури
клієнт-сервер. У першому випадку клієнт
і сервер працюють на одній машині (рис.
2.1, а). Це найпростіша конфігурація,
оскільки тут немає фізичної мережі.
Дані, які надсилаються, передаються
стекові TCP/IP, але не розміщуються у
вихідній черзі мережного пристрою, а
закільцьовуються системою і повертаються
у стек, але вже в якості прийнятих даних.
Рисунок 2.1 — Різновиди архітектури клієнт-сервер: а) клієнт і сервер на
одній машині; б) клієнт і сервер у локальній мережі; в) клієнт і сервер у
різних локальних мережах
В другому прикладі конфігурації (рис 2.1, б) клієнт і сервер працюють на різних машинах у межах однієї локальної мережі. Тут має місце реальна мережа, але умови є надто близькі до ідеальних. Пакети губляться нечасто і практично завжди надходять у правильному порядку. Така ситуація доволі часто зустрічається на практиці, причому деякі додатки призначено для роботи лише в такому середовищі.
У третьому прикладі (рис 2.1, в) клієнт і сервер працюють на різних комп’ютерах, сполучених глобальною мережею. Цією мережею може бути Internet чи корпоративна Intranet, але головним є те, що додатки вже не розміщуються всередині однієї локальної мережі, тому на шляху IP датаграм є принаймні один маршрутизатор. Мережні програми, які працюють у різних локальних мережах, впливають на оптимізацію обміну з продуктивності з урахуванням значних затримок і відносно низької пропускної здатності.