Тема: “Значення і використання фразеологізмів»

Фразеологізми – (гр. «фразіс» - вислів, зворот, логос – поняття, вчення – особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості слів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови. (Неподільні за змістом, стійкі за будовою та структурою словосполучення): замилювати очі, як кіт наплакав, собаку з’їсти (досвідчений).

Фразеологізми за значенням часто дорівнюють одному слову: ні пари з уст (мовчати), гави ловити (неуважний), давати волю рукам (бити), жовтороте пташеня ( молодий або недосвідчений).

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення.

Н-д: Я собі думала, як ото наші хлопці грають у мовчанку (Леся Українка).

Українська мова дуже багата на фразеологізми. Джерела їх походження різноманітні:

1. Народна мова (прислів’я та приказки): Під лежачий камінь вода не тече. Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. Язик без кісток: що хоче, те й лопоче. Чужим добром не забагатієш.

2. Вирази виробничо-професійного походження: грати першу скрипку (з мови музикантів), номер не пройде, на ловця і звір біжить (з мови мисливців), не святі горшки ліплять (з мови гончарів), сім раз одміряй – раз одріж (з мови кравців),

3. Крилаті вислови видатних письменників: Всякому городу нрав і права (Г.Сковорода). Без надії таки сподіваюсь (Леся Українка). І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко).

4. Антична міфологія: Гомеричний сміх (невтримний, громоподібний, подібний до сміху старогрецьких богів, описаного Гомером в його «Іліаді» й «Одісеї»; Аріаднина нитка – дороговказівна нитка, спосіб вийти зі скрутного становища (за ім’ям Аріадни, яка згідно з грецьким міфом, дала Тезею клубок ниток і цим допомогла йому вийти з лабіринту); Сізіфова праця – безкінечна і безплідна робота (по імені старогрецького міфічного царя Сізіфа, покараного за зневагу до богів тим, що повинен був викочувати на гору великий камінь, який зараз же скочувався вниз).

За єдністю та міцністю структури фразеологізми поділяються на:

1. Ідіоми – стійкі звороти, що виражають єдине поняття, яке можна замінити одним словом: прикусити язика (замовкнути), стояти як стовп (непорушно), товкти воду в ступі (зволікати) вкладатися в голові (розуміти).

2. Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне, узагальнене значення не випливає із значень їх компонентів: збити з пантелику (заплутати), байдики бити (нічого не робити).

3. Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких можна вмотивовувати значенням компонентів: тримати камінь за пазухою (ховати образу на когось), вивести на чисту воду (викрити), не нюхати пороху (бути недосвідченим).

4. Фразеологічні сполучення – фразеологізми, які складаються як зі слів з вільним, так і з фразеологічно пов’язаним значенням: намилити шию (вилаяти), збирати вершки (брати найкраще), вставляти палиці в колеса (заважати), чухати потилицю (задумуватися), витріщити очі (дивуватися).

В українській мові існують фразеологічні синоніми : не мати своєї голови на плечах, танцювати під чужу дудку, співати з чужого голосу, жити чужим розумом, немає кебети.

Фразеологізми можуть також бути антонімами: кури не клюють – як кіт наплакав; майстер на всі руки – ні швець, ні жнець, ні на дуді гравець; камінь за пазухою – з відкритим серцем; забити памороки – відкрити очі.

Більшість фразеологізмів емоційно забарвлені, образні. Вони широко використовуються у розмовному, художньому, публіцистичному стилях.

Альфа й омега – про початок і кінець справи.

Буря в склянці води – про велике хвилювання з приводу другорядної події, яку штучно роздувають.

Випити чашу до дна – йти до кінця, перетерпіти усі незгоди.

Відкрити Америку – говорити про всім давно відоме.

Держиморда – про свавільного адміністратора, людину, грубу в поводженні.

Дух часу – так мовиться про актуальну проблему, назріле питання.

Лебедина пісня – про останній вияв таланту, останній непересічний вчинок у житті.

Гордіїв вузол – заплутана справа.

Езопівська мова – вислів, сповнений натяків, замовчувань, алегорій.

Вовк в овечій шкурі – про лицемірну людину, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри.

Блудний син – про людину, що розкаялася у своїх гріхах.

Біла ворона – про незвичайну людину, рідкісне явище.

Перейти Рубікон – зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.

Пуп землі – вислів характеризує людину, що безпідставно претендує на головну роль, на центральне місце.

Робити з мухи слона – занадто перебільшувати що-небудь.

Яблуко незгоди – причина суперечок.

Умивати руки – ухилятися від відповідальності.

Колесо фортуни – фортуна – щастя, удача; колесо фортуни – випадок, сліпе щастя.

Сіль землі – кращі люди свого щастя..