
- •Лекції з дисципліни: «українська мова» для студентів і курсу згек здіа денної форми навчання
- •При творенні прикметників за допомогою суфікса –ськ-:
- •При творенні збірних іменників за допомогою суфікса –ств(о):
- •При творенні іменників за допомогою суфікса –ин:
- •На початку речення:
- •Тема 4: Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними.
- •1. Записати речення. Пояснити правопис слів з ненаголошеними голосними.
- •М’який знак не пишеться:
- •Сполучення літер йо, ьо
- •Ступені порівняння прикметників».
- •Відмінювання і правопис числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Виконання вправ
- •Тема: Займенник. Розряди займенників за значенням.
- •Виконання вправ
- •Тема: звертання, вставні (вставлені) слова і речення, розділові знаки при них
- •1. Повідомлення теми, мети, завдання заняття.
- •Тема: “Значення і використання фразеологізмів»
- •1. Перекладіть українською мовою:
- •2. Фразеологічні звороти замініть синонімічними словами.
- •Тема: відокремлені другорядні члени речення. Розділові знаки при них.
- •1. Актуалізація опорних знань.
- •2. Повідомлення теми, мети, завдання заняття.
- •3. Виконання вправ
- •Тема: правопис службових частин мови
- •1.Повідомлення теми, мети, завдання заняття. План
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •3. Виконання вправ
- •1. Актуалізація опорних знань. Словниковий диктант
- •Пояснення нового матеріалу
- •Прислівники і прислівникові сполучення пишуться разом, через дефіс і окремо: Разом пишуться прислівники:
- •Тема: дієслово. Граматичні форми дієслова, їх значення, змінювання та правопис.
- •Види дієслів
- •Безособові дієслова.
Безособові дієслова.
Безособовими є дієслова, які позначають дію або стан безвідносно до діяча (особи, предмета): щастить, дощить, світає, вечоріє.
Безособові дієслова називають процес, який відбувається сам по собі, без дійової особи, тому при них немає підмета.
Безособові дієслова найчастіше означають: явища природи, стихійні явища, фізичний стан людини або її відчуття, буття, стан, випадковість: розвидняється, замело, занесло, нудить, трусить, запахло, минулося, щастить).
Дієприкметник – це дієслівна форма, яка виражає ознаку предмета за дією. Наприклад: Налите гнівом серце Прометея, багате людським даром доброти…(Мал.).
За будовою, граматичними ознаками і синтаксичною роллю дієприкметник наближається до прикметника. Подібно до нього він має категорії роду, числа і відмінка. За іншими ознаками дієприкметник наближається до дієслова. Йому властиві такі дієслівні категорії, як стан, вид і час. За станом дієприкметники поділяються на активні і пасивні (долаючий і подоланий); за часом – на дієприкметники теперішнього і минулого часу (сивіючий і посивілий); за видом – на дієприкметники недоконаного і доконаного виду (писаний і написаний).
Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета і виступають у формах теперішнього і минулого часу.
Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи перехідних і неперехідних дієслів теперішнього часу (основа дієслова у 3-й особі множини) за допомогою суфіксів –уч-, -юч- (від дієслів І дієвідміни) і –ач-, -яч-
(від дієслів ІІ дієвідміни) та відповідних родових закінчень: виступають – виступаючий, дрижать – дрижачий.
Активні дієприкметники минулого часу творяться від інфінітивної основи неперехідних дієслів за допомогою суфікса –л- (-ий, -а, -е): почервоніти – почервонілий, розтанути – розталий.
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета: побудований дім, засіяне поле, оголошений наказ.
Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів –н (ий), -ен (ий), -єн (ий), -т (ий) і відповідних родових закінчень: орати – ораний, шити – шитий, напоїти напоєний, замкнути – замкнутий, мити – митий.
При утворенні пасивних дієприкметників від основи інфінітива на –ува-, -юва-, наголошені у, ю змінюються на о: збудувати – збудований, завоювати – завойований.
Дієприслівник – це незмінювана форма, яка пояснює в реченні дієслово, вказуючи на додаткову дію: Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Шевч.).
У сучасній українській мові дієприслівники утворюються від дієслів доконаного і недоконаного виду.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи-, -ючи- (для дієслів І дієвідміни) і –ачи-, -ячи- (для дієслів ІІ дієвідміни): ведуть – ведучи, співають – співаючи, дрижать – дрижачи, носять – носячи.
Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за допомогою суфікса –ши- (якщо основа інфінітива закінчується на приголосний) і –вши- (якщо основа інфінітива закінчується на голосний): привезти – привізши, спитати – спитавши. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду можуть утворюватися від дієслів з афіксом –ся (-сь): задумуючись, довідавшись, відмовляючись, привітавшись, засміявшись.