
- •Тема 1. Загальна характеристика Конституції України 1996 р.
- •Соціальне призначення, політичне та юридичне значення Конституції України як Основного Закону держави.
- •Сутність та основні етапи новітнього конституційного процесу в Україні.
- •Значення і роль Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 р. Для розвитку конституційного процесу в Україні.
- •Конституційний договір
- •4.Особливості прийняття Конституції України 28 червня 1996 р.
- •5.Основні риси та новели Конституції України.
- •Тема 2. Конституція України - основа подальшого розвитку національного законодавства.
- •1.Основні напрями розвитку законодавства України.
- •2.Вдосконалення конституційних норм як один із пріоритетних напрямків розвитку національного законодавства.
- •3.Особливості конституційного порядку внесення змін до Конституції України.
- •Поняття та загальна характеристика системи законодавства України
- •Сутність та основні форми систематизації.
- •Ефективність систематизації законодавства.
Тема 1. Загальна характеристика Конституції України 1996 р.
План лекції
Соціальне призначення, політичне та юридичне значення Конституції України як Основного Закону держави.
Сутність та основні етапи новітнього конституційного процесу в Україні.
Значення і роль Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 р. для розвитку конституційного процесу в Україні.
Особливості прийняття Конституції України 28 червня 1996 р.
Основні риси та новели Конституції України.
Соціальне призначення, політичне та юридичне значення Конституції України як Основного Закону держави.
Не можливо уявити демократичну державу сучасного світу, яка б не мала своєї конституції. Адже саме в конституції закріплюються вихідні положення, на яких грунтуються найголовніші форми життя суспільства. Вона закладає підвалини організації та функціонування держави і громадських структур, формулює основи правового статусу особи, є базисом усієї правотворчої діяльності.
Необхідною передумовою забезпечення реальності конституційних приписів, неухильного впровадження їх у повсякденну практику всіх учасників суспільних відносин є правильне розуміння сутності конституції, її місця та ролі в житті суспільства й держави, знання її конкретних положень.
Сутність конституції -це її внутрішня основа, смисл, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики Основного закону суспільства й держави, що знаходять свій предметний вираз у його змісті.
Однак конституція - явище історичне: вона постійно розвивається і вдосконалюється, її сутність не може розглядатися як щось застигле і незмінне. І це не випадково: історія засвідчує, що застиглість - це деградація і смерть інститутів суспільства. Ось чому зміна й оновлюваність суспільства - неодмінна умова нормального його функціонування і розвитку. Тому усвідомлення сутності конституції, її соціальної ролі та призначення в сучасних умовах набуває особливого значення.
Сутність конституції знаходить своє втілення в найрізноманітніших аспектах. Крім юридичного важливий, перш за все, соціальне - політичний аспект сутності конституції. Конституція - це фіксація становища співвідношення політичних сил, що склались на час прийняття конституції. Це - своєрідний суспільний договір, який фіксує і узгоджує політичні інтереси різноманітних соціальних груп, прошарків, класів тощо. А такі інтереси дуже різноманітні. Багато з них виникають і реалізуються в політичній сфері, яка як відомо, є об'єктом діяльності політичних партій, громадських рухів та інших соціальних об'єднань. Така діяльність знаходить свій вираз в різноманітних правових,в тому числі й конституційних документах. Тобто конституція не може не враховувати дійсний стан речей, не фіксувати їх у відповідних її положеннях. Без такого узгодження неможливо досягти соціальної злагоди, забезпечити законність і правопорядок.
В сучасному суспільстві конституція має бути механізмом здійснення консенсусу всіх соціальних груп, суспільним договором, коли різноманітні верстви суспільства немов передають державі свої повноваження по забезпеченню соціальної гармонії і злагоди на всіх рівнях.
Юридичне значення конституції України. Цінність Конституції України як нормативно-правового акта полягає насамперед у її особливій правовій природі. Цей документ є основним законом держави, законом із вищою юридичною силою та таким, що має підвищений ступінь стабільності, порівняно з іншими нормативно-правовими актами. Все це разом робить його ядром (стержнем, фундаментом) усієї правової системи держави.
Характерною ознакою (властивістю) конституції сучасної держави є її верховенство.
Верховенство конституції означає також, що з її нормами та принципами, ідеями та доктринами, концепціями і т.д. повинна узгоджуватись уся діяльність держави, її органів та посадових осіб, громадських структур, громадян та іноземців, які перебувають у державі, в усіх сферах її життя.
В Україні принцип верховенства конституції знайшов своє закріплення в положеннях ст. 8 Конституції України: “В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується”.
Найвища юридична сила Конституції України проявляється в тому, що:
по-перше, її норми мають пріоритет (верховенство) перед нормами інших (звичайних) законів, а тим більше перед актами виконавчої влади та іншими нормативними актами, що діють на території України. Верховенство Конституції поширюється також на міжнародні договори, про що свідчить положення статті 9 Конституції, згідно з яким "укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України";
по-друге, норми інших законів та підзаконних актів мають прийматися на основі Конституції і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України). Будь-який акт, що суперечить Конституції (за змістом чи за формою), мас бути визнаний недійсним. Найвища юридична сила Конституції У країни забезпечується особливим порядком внесення змін до неї та особливою охороною Конституції, вирішальна роль у якій належить конституційному правосуддю.