
- •«Економіка праці та соціально-трудові відносини»
- •Вступ Тематичний Зміст дисципліни Тема 1. Об’єкт, предмет і задачі дисципліни
- •Контрольні запитання
- •Література: [6; 9, 29-42; 10,72-79; 11,23-44] Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •Контрольні запитання
- •Література: [6; 9, 29-42; 10,72-79; 11,23-44] Тема 3. Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •Контрольні запитання
- •Література:[9, 94-106; 11, 271-305] Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
- •Контрольні запитання
- •Література: [1; 5; 8, 393-401; 10, 352-360] Тема 5. Ринок праці в економічній системі
- •Контрольні запитання
- •Література:[6; 8,31-36; 9, 48-69; 11, 125-155] Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Планування праці
- •Контрольні запитання
- •Література: [9, 188-189; 10, 437-452; 11, 245-279]
- •Тема 8. Організація праці
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Література: [6; 8,141-168; 9, 192-214; 10, 85-106 ; 11, 465-488] Тема 10. Політика доходів і оплата праці
- •Контрольні запитання
- •Література: [4; 5; 6; 8 ; 9, 215-239; 10, 232-2561; 11, 323-345;11,489-507]
- •Тема 11. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •Контрольні запитання
- •Література: [11, 549-563] Тема 12. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин: організаційні аспекти
- •Контрольні запитання
- •Література: [3; 8, 281-296; 11, 217-252]
- •Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •Контрольні запитання
- •Література: [11, 563-591]
- •Тема 15. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
- •Контрольні запитання
- •Література: [11, 563-6201] Розрахункова робота №1 Тема: Аналіз ринку праці
- •Теоретичні дані аналізу ринку праці
- •Дані для розрахунку за варіантами завдання
- •Розрахункова робота №2. Тема: Вплив міжнародної міграції робочої сили на внутрішні ринки праці
- •Дані для розрахунку за варіантами завдання
- •Розрахункова робота №3 Тема: Продуктивність праці та способи її вимірювання
- •Завдання 3.1
- •Завдання 3.2
- •Завдання 3.3
- •Завдання 3.4
- •Завдання 3.5
- •Завдання 3.7
- •Завдання 3.8
- •Розрахункова робота №4 Тема: Робочий час та способи його вимірювання
- •Завдання 4
- •Дані хронометражу зміни роботи на підприємстві
- •Баланс робочого часу за даними індивідуальної фотографії
- •Дані для розрахунку за варіантами завдання 4
- •Розрахункова робота №5 Тема: Оплата праці та способи її нарахування
- •Завдання 5.1
- •Завдання 5.2
- •Завдання 5.3
- •Завдання 5.4
- •Завдання 5.5
- •Література
Розрахункова робота №2. Тема: Вплив міжнародної міграції робочої сили на внутрішні ринки праці
На стан ринку праці та макроекономічні показники, що його характеризують, суттєво впливають міграційні процеси. Трудова міграція надзвичайно поширена у країнах, що межують але, як правило, з різними середніми рівнями заробітної плати. Зростання пропозиції робочої сили в країні з вищим середнім рівнем заробітної плати приводить до зменшення цього рівня і зросту чисельності добровільно безробітних. Такі зміни спостерігаються, наприклад на ринку праці у США. У Мексиці відбуваються зворотні процеси – міграція населення Мексики у США зумовлює зростання рівня зайнятості та середнього рівня заробітної плати, зменшується кількість добровільно безробітних.
Аналізуючи стан ринку праці у цих країнах без врахування та з врахуванням міграційних процесів, простежуючи зміщення рівноваги з точки Е у точку Е’, можна визначити зміну середнього рівня заробітної плати як модуль різниці ординат цих двох точок, та чисельність зайнятих за абсцисою цих точок.
Визначаючи рівень зайнятості та безробіття у кожній з країн з врахуванням міграції у формули розрахунку закладаються незмінна чисельність економічно активного населення у цих країнах. Такий підхід дозволяє показати реальне зростання добровільного безробіття у США чи збільшення рівня зайнятості у Мексиці. Треба мати на увазі, що абсциса точки Е’ у США враховує і зайнятих мексиканських найманців, а площа фігури вигоди найманців для США після міграції враховує вигоди як американських найманців, так і мексиканських емігрантів, що працюють у США. Графічну інтерпретацію сказаного подано на рис. 2.
Аналіз зміни вигод нації без врахування та з врахуванням міграції виявляє зростання вигод для кожної країни. Площа фігури AEE’ - для США, фігури E’BE – для Мексики. Це дозволяє пояснити, чому у країні (США), де під впливом міграції зростає добровільне безробіття серед власного населення не вводяться обмеження щодо еміграційного процесу.
Графічна інтерпретація міграційних залежностей не можлива без деяких обмежень та допущень:
1. паралельний перенос кривої пропозиції з врахуванням еластичності попиту та пропозиції на ринку праці не є коректним.
2. модель припускає, що всі емігранти з Мексики будуть працевлаштовані і вся еміграція з Мексики є легальною.
а) США
За даними табл.3 та з використанням графічного методу аналізу, попередньої роботи необхідно визначити:
чисельність зайнятих, вимушено безробітних, добровільно безробітних, рівень зайнятості, рівень безробіття, вигоди найманців, вигоди працедавців та нації в цілому за ситуації що склалася на ринку праці у США та Мексиці без врахування та з врахуванням міграції 10 млн. осіб працездатного населення Мексики у США. Аналіз виконувати на графіках окремо для США та Мексики, дані для аналізу з кожного графіка звести у таблиці, за зразок прийняти табл.1.
Таблиця 3
Дані для розрахунку за варіантами завдання
Варіант |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
США |
rзпE, тис. дол. |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
D=S, млн. осіб |
135 |
135 |
140 |
145 |
150 |
155 |
130 |
135 |
140 |
154 |
|
rзп, тис. дол. |
5 |
5 |
5 |
5 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
|
D, млн. осіб |
125 |
120 |
135 |
130 |
145 |
145 |
125 |
125 |
135 |
135 |
|
S, млн. осіб |
175 |
180 |
185 |
195 |
195 |
200 |
175 |
185 |
185 |
195 |
|
Мексика |
rзпE, тис. дол. |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
D=S, млн. осіб |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
50 |
51 |
|
rзп, тис. дол. |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
D, млн. осіб |
45 |
45 |
47 |
48 |
49 |
50 |
52 |
50 |
40 |
41 |
|
S, млн. осіб |
75 |
80 |
77 |
75 |
80 |
80 |
85 |
82 |
75 |
81 |
|
Варіант |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|
США |
rзпE, тис. дол. |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
D=S, млн. осіб |
130 |
135 |
140 |
145 |
150 |
130 |
135 |
140 |
145 |
150 |
|
rзп, тис. дол. |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
7 |
7 |
7 |
7 |
7 |
|
D, млн. осіб |
120 |
115 |
120 |
135 |
130 |
120 |
120 |
130 |
140 |
130 |
|
S, млн. осіб |
180 |
185 |
200 |
195 |
200 |
180 |
190 |
200 |
195 |
200 |
|
Мексика |
rзпE, тис. дол. |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
D=S, млн. осіб |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
|
rзп, тис. дол. |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
|
D, млн. осіб |
40 |
43 |
44 |
45 |
49 |
45 |
46 |
45 |
48 |
40 |
|
S, млн. осіб |
82 |
80 |
79 |
80 |
80 |
75 |
76 |
80 |
78 |
80 |
|
Варіант |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
США |
rзпE, тис. дол. |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
D=S, млн. осіб |
130 |
135 |
140 |
145 |
150 |
130 |
135 |
140 |
145 |
150 |
|
rзп, тис. дол. |
7 |
7 |
7 |
7 |
7 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
|
D, млн. осіб |
125 |
125 |
120 |
130 |
140 |
110 |
115 |
120 |
130 |
130 |
|
S, млн. осіб |
180 |
185 |
200 |
200 |
200 |
190 |
190 |
190 |
200 |
200 |
|
Мексика |
rзпE, тис. дол. |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
D=S, млн. осіб |
55 |
56 |
57 |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
|
rзп, тис. дол. |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
|
D, млн. осіб |
40 |
46 |
47 |
40 |
41 |
47 |
43 |
44 |
45 |
46 |
|
S, млн. осіб |
85 |
81 |
87 |
80 |
86 |
82 |
83 |
84 |
80 |
86 |