
- •Гігієна як наука, її місце в роботі сучасного лікарів медичного (лікувального) профілю. Мета, завдання та методи досліджень. Розвиток гігієни у Україні. Принципи гігієнічного нормування
- •Структура та основні завдання санітарно-епідеміологічної служби. Зміст запобіжного та поточного санітарного нагляду
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Показники якості води поверхневих джерел водопостачання
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Бактеріологічні показники
- •Хімічні речовини, що впливають на органалептичні властивості води
- •Токсичні хімічні речовини
- •Санітарна очистка населених місць та здоровя населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарної очистки
- •Органолептичні показники
- •Хімічні речовини, що впливають на органалептичні властивості води
- •Токсичні хімічні речовини
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворюваня, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.
Органолептичні показники якості питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Норматив, не більше |
Клас небезпеки |
Запах Каламутність Кольоровість Присмак Водневий показник (активна реакція) Мінералізація загальна (сухий залишок) Загальна твердість Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо Хлорфеноли |
ПР* НОМ** Градуси ПР* рН мг/дм3 мг-екв/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 |
2 0,5 (1,5)*** 20 (35) 2 6,5—8,5 1000 (1500) 7 (10) 250 (500) 250 (350) 1,0 0,1 0,3 0,0003 |
— — — — — — — 4 4 3 3 3 4 |
Знезараження води (методи, засоби та прийоми). Показники якості знезараження водиЗнезараження являє собою комплекс технічних заходів, що спрямовані на покращання мікробного складу води та знищення патогенних мікроорганізмів. Основними методами знезараження питної води є: хімічні або реагентні (використання препаратів хлору, перекисних сполук, препаратів срібла та проведення озонування) методи; фізичні або безреагентні (використання ультрафіолетового випромінювання, швидких електронів, високочастотного струму, імпульсного струму низької напруги, ультразвуку та кип’ятіння) методи. До провідних методів хлорування відносять: хлорування нормальними дозами хлору ( хлорування за хлорпотребою); перехлорування;подвійне хлорування;хлорування з преамонізацією. Слід підкреслити, що як показники надійності проведеного знезараження води визначають показники вмісту залишкового хлору (0,3-0,5 мг/л) та бактеріологічні показники. Хлорування води є одним з найпоширеніших профілактичних заходів, які відіграють величезну роль у запобіганні водним епідеміям. Таке широке використання хлорування пояснюється надійністю знезаражування, доступністю виконання і тим, що воно дешевше. Існує багато способів хлорування води. Наприклад, хлорування після переломними дозами хлору, хлорування з амонізацією, суперхлорування, хлорування таблетками тощо. Це дає використовувати хлорування в різних умовах на великих водогонах і для знезаражування води у діжці на полі, на невеликому сільському водогоні й у флязі з водою. Принцип хлорування ґрунтується на обробленні води хлором або хімічними сполуками, що містять хлор в активній формі, здатні окислювати і справляють бактерицидну дію . Хімізм процесів, що відбувається пояснюють таким чином. У разі додавання хлору і води відбувається його гідроліз: Cl2+HOH=HOCl+HCl, тобто утворюються хлориди і хлорнувата кислота. У всіх гіпотезах, які пояснюють механізм бактерицидної дії хлору, хлорнуватій кислоті відводиться центральне місце. Звичайне хлорування (за хлор потребою). Для цього методу хлорування велике значення має правильний вибір дози активного хлору, потрібної для надійного знезаражування води. Під час знезаражування води лише 1-2% активного хлору витрачається безпосередньо на бактерицидну дію. Решта хлору вступає у взаємодію з мінеральними й органічними сполуками, що містяться у воді, легко окислюються і поглинаються з завислими речовинами. Усі ці форми зв’язаного хлору об’єднують у поняття «хлоропоглинання води». Хлорування з преамонізацією. Використовуючи цей спосіб хлорування у воду, яку знезаражують, уводять розчин аміаку, а через 0.5-1 хв хлор. Внаслідок у воді утворюються хлораміни з бактерицидною дією: N2HCl2 – дихлорамін і NH2Cl –монохлорамін, який справляє виражену бактерицидну дію. Ефективність хлорування з амонізацією залежить від співвідношення NH3:Cl, причому використовують дози цих реагентів у співідношення 1:3, 1:4, 1:6, 1:8. Для кожного джерела потрібно добирати найефективніше співвідношення. Подвійне хлорування на багатьох річкових водогонах хлор додають у воду перший раз перед відстійником, а другий – як правило після фільтрів. Уведення хлору перед відстійниками поліпшує коагуляцію і знебарвлення води, пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах, збільшує надійність знезаражування, проте зростає можливість утворення хлорорганічних сполук. Перехлорування. За цим методом до води додають великі дози хлору – 10-20 мг/л, унаслідок чого надійного бактерицидного ефекту досягають уже під час 15-хв експозиції. За допомогою пере хлорування протягом 30-60 хв достатньо надійно знезаражуються навіть мутні води. Від дії великих доз хлору гинуть навіть такі стійкі до хлору збудники, як рикетсії Бернета, цисти дизентерійної амеби, туберкульозні бактерії та віруси. Але такі дози хлору не можуть надійно знезаражувати воду від спор сибірки та яєць гельмінтів. Озонування води широко використовують в індустріальних країнах. Озон у воді розкладається з утворенням атомарного кисню: О3=О2+О. Останнім часом доведено, що механізм розпаду озону у воді складний – відбувається низка проміжних реакцій з утворенням вільних радикалів (наприклад, вода), які також мають окисні властивості. Сильнішу окисну і бактерицидну дію озону, ніж хлору, пояснюють тим, що його оксидний потенціал (+1.9В) більший від оксидного потенціалу хлору(+1,36В). З гігієнічної точки зору озонування є одним з найкращих методів знезаражування води. Унаслідок озонування води знезаражується надійно, руйнуються органічні домішки, а її органолептичні властивості не тільки не погіршуються, як під час хлорування і кип’ятінь , а навіть поліпшуються: зменшуються кольоровитість води, усуваються зайві присмаки та запахи. Вода набуває приємно блакитного відтінку і населення прирівнює її до джерельної. Опромінення води УФ-промінням. Знезаражування води УФ-промінням відбувається досить швидко: після 1-2 хв опромінення достатньої потужності гинуть вегетативні форми патогенних організмів. Каламутність, а особливо забарвлені і солі і заліза зменшуючи проникність води для бактерицидного проміння, сповільнюють знезаражування. Таким чином, потрібною передумовою для знезаражування води УФ-промінням є попереднє освітлення і знебарвлення. Опромінення УФ-промінням має певні переваги перед хлоруванням. Бактерицидні промені не денатурують води і не змінюють її органолептичних властивостей, а також мають широкий спектр абіотичної дії. Їхня згубна дія поширюється на спори, віруси і яйця гельмінтів, які стійкі хлору. Органолептичні показники
Органолептичні показники |
Стандарти |
|
Україна |
Міжнародний |
|
Прозорість |
не менш, ніж 30 см |
|
Запах |
до 2 балів |
не викликає заперечень |
Смак |
до 2 балів |
не викликає заперечень |
Колірність |
до 20 |
5–50 |
Мутність |
до 1,5 мг/л |
до 2,0 мг/л |