13 Охорона праці і навколишнього середовища

13.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [6]. Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором. Головною метою охорони праці є - поліпшення умов праці та підвищення її продуктивності, попередження професійних захворювань, виробничого травматизму і т.д.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості.

Завдання охорони праці:

1. Знаходження оптимальних співвідношень між різними чинниками виробничого середовища.

2. Впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці.

3. Забезпечення безпеки виконання робіт працівниками.

4. Впровадження технічних заходів по боротьбі з травматизмом і профзахворюваннями.

5. Розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов та охорони праці.

У процесі праці на людину впливають шкідливі і небезпечні виробничі фактори.

Шкідливий виробничий фактор - це фактор, вплив якого на працівника в певних умовах призведе до захворювання або зниження працездатності. Небезпечний фактор - це фактор, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм або іншого різкого погіршення здоров'я.

Згідно ГОСТ 12.0.003-74 * [7] небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

При розробці проекту в обчислювальному центрі на нас діють такі групи шкідливих факторів: фізичне - електромагнітне випромінювання, небезпечне значення напруги в електричній мережі, недостатність або відсутність природного світла, недостатня освітленість робочого місця, нервово-психічні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження органів слуху, монотонність праці, емоційні перевантаження. При роботі з ЕОМ виникають такі небезпечні та шкідливі фактори, зведенні в таблицю 13.1 згідно ГОСТ 12.0.003-74 * [7]:

Таблиця 13.1 - Таблиця небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Найменування фактору	Джерела виникнення
Мікроклімат у приміщені	Незадовільна система природної та штучної вентиляції та опалення, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена вологість, рухливість повітря
Підвищена яскравість	Екран монітора комп'ютера
Знижена контрастність	Екран монітора комп'ютера
Пульсація світлового потоку	Лампи денного світла і екран монітора
Висока електрична напруга	Мережа ЕОМ
Підвищений рівень шуму	Пристрій охолодження комп'ютера, допоміжне обладнання
Психофізіологічні фактори	Перенапруження зору, монотонність праці

13.2 Виробнича санітарія

13.2.1 Мікроклімат

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище. Принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату по ДСН 3.3.6.042-99 [8]. У санітарних нормах встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (див. таблицю 13.2).

Таблиця 13.2 - Параметри мікроклімату

Пора року	Параметри мікроклімату	Значення
Холодна	Температура повітря у приміщені	22–24 °С
	Відносна вологість	40–60%
	Швидкість руху повітря	до 0.1 м/с
Тепла	Температура повітря у приміщені	23–25°С
	Відносна вологість	40–60%
	Швидкість руху повітря	0.1–0.2 м/с

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5 м³/л, з урахуванням максимального числа одночасно працюючих в зміну. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в таблиці 13.3.

Таблиця 13.3 - Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Характеристики приміщення	Питома витрата свіжого повітря, що подається в приміщення на людину на годину, м3
До 20 м3/л.	Не менше 30
20-40 м3/л.	Не менше 20
Більше 20 м3/л.	Природна вентиляція

Для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці та відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування, мікроклімату. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією згідно СНиП 2.04.05-91 [9].

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, обладнаними відеотерміналами. Повинні відповідати потребам ГОСТ 12.1.005-88 (Пункт 1.4, табл. 1) [10], СН 2152« Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и гражданских помещений », стверджених МЗ СССР [11].

Таблиця 13.4 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ

(оптимальні)

Пора року	Категорія робіт згідно ГОСТ 12.1.055-88	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна Тепла	Легка-1а Легка-1б Легка-1а Легка-1б	22 – 24 21 – 23 23 – 25 22 – 24	60 – 40 60 – 40 60 – 40 60 – 40	0,1 0,1 0,1 0,2

Таблиця 13.5 - Рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі ЕОМ (згідно СН 2152-80)

Рівні	Кількість іонів в 1.см3 повітря
Мінімально необхідний Оптимальний Максимально допустимий	n+	n-
	400 1500-3000 50000	600 3000-6000 50000

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та / або штучної іонізації, кондиціювання повітря у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 * [9].

12.2.2 Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів

Більшість учених вважає, що як короткочасна, так і тривала дія всіх видів випромінювання від екрана монітора не небезпечно для здоров'я персоналу чи обслуговуючого комп'ютерів. Проте вичерпних даних щодо небезпеки впливу випромінювання від моніторів на працюючих з комп'ютерами не існує і дослідження в цьому напрямку тривають. На електронно-променевій трубці кінескопа є потенціал близько 20 000 вольт (в 100 разів вище напруги в мережі). Цей потенціал створюється між екраном дисплея і обличчям оператора, і розганяє порошинки, що осіли на екран, до величезних швидкостей. І ці порошинки, як кулі, врізаються в шкіру того, хто сидить перед екраном.

Високочастотні електромагнітні поля зрівняються з радіацією, але вони дуже швидко зменшуються з відстанню, елементарно екрануються і управляються. Основне їхнє джерело - відхиляюча електромагнітна система кінескопа. У сучасних моніторах все випромінювання відводиться вгору і частково назад. Вперед не випромінюється нічого. Тому в приміщеннях комп'ютерну техніку розставляють уздовж стін так, щоб люди не могли знаходитися біля їх задніх стінок.

Максимальний рівень рентгенівського випромінювання па робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10 мкбер / год (100 мкР / год) [27], а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10 .. 100 мВт / м².

Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, ТСО-92, ТСО-99, ТС О-03), а також дотримуватися регламентовані режими праці та відпочинку. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84 * ССБТ. [12].

Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних значень у відповідності ГОСТ 12.1.005-88 [10].

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих значень відповідно до СН № 4557-88 [13].

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045-84 [14].

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно [15] не повинна перевищувати 7,74 * А / кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мкбер / год (100 мкР / годину).

Згідно [10] вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг /; вміст оксидів азоту - 5 мг /; вміст пилу - 4 мг /.

12.2.3 Освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючого, підвищується безпека праці і знижує травматизм.

Недостатність освітлення призводить до напруги зору, ослаблення уваги, настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах, неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань. Існує три види освітлення - природне, штучне і комбіноване.

Природне освітлення - це освітлення приміщень денним світлом, що потрапляє через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують приміщення. Природне освітлення характеризується тим, що змінюється в широких межах залежно від часу доби, пори року і ряду інших чинників.

Штучне освітлення - це освітлення застосовується при роботі в темний час доби і днем, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Комбіноване освітлення - це освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення. Згідно з ДБН В 2.5-28-2006 [16] в приміщеннях обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення. При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0.3-0.5мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КЕО) повинна бути не нижче 1.5%, а при зоровій роботі середньої точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,5-1,0 мм) КПО повинен бути не нижче 1.0%. Як джерело штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над робочими поверхнями.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300 лк, а комбінована - 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300 лк відповідно.

13.2.4 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочому місці повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 * [17]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначаються ДСанПіН 3.3.2-007-98 [17] (рівні звуку та еквівалентні рівні звуку в приміщеннях, де працюють математики-програмісти і оператори ВДТ, не повинні перевищувати 50 дБА)

Рівні вібрації при роботі з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044 [19], і [17].

13.3 Техніка безпеки

13.3.1 Електробезпечність

Електричний струм поділяється на постійний і змінний. Постійний струм приблизно в 4-5 разів менш небезпечний, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Цей висновок випливає з порівняння значень граничних струмів, не відпускають (50-80 мА для постійного і 10-15 мА для струму частотою 50 Гц). В електричній мережі обчислювального центру на виробниче обладнання та на висвітлення подається змінний струм величиною 220В і частотою 50 Гц.

Залежно від характеру середовища розрізняють декілька типів приміщень за ступенем ураження. У нашому випадку приміщення обчислювального центру відноситься до нормальних - сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких та запилених місць. За небезпеку ураження електрикою приміщення належить до приміщень з підвищеною небезпекою відповідно до ПУЕ-87 [20].

Для зменшення ймовірності ураження електричним струмом використовують системи і засоби для безпечної експлуатації електроустановок. До них відносять: електроізоляція - це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, яким покривається поверхня струмоведучих частин. Також у нашому виробничому приміщенні використовується занулення Всі перераховані засоби сприяють максимальному зниженню можливості ураження електричним струмом.

13.3.2 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів повинно відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Зокрема, при організації робочого місця оператора ПК повинні бути дотримані такі основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Ергономічними аспектами проектування термінальних робочих місць є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця. Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи, що викликає мінімальне стомлення. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

Під час користування комп'ютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня з дисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина з прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно с, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це означає, що очі не повністю, або зовсім не омиваються слізною рідиною, не отримують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність праці.

13.4 Пожежна безпека

Вимоги до конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інші питання забезпечення їх пожежної та вибухової безпеки істотно залежать від категорій приміщень по вибухопожежній і пожежної безпеки. Згідно з НАПБ Б 03.002-2007 [22] приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки поділяються на п'ять категорій. Основним профілактичним запобіжним заходом щодо пожеж і вибухів електроустаткуванням правильний вибір і експлуатація такого обладнання. Згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні і пожежонебезпечні. Відповідно c [20] в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зонах встановлюється електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відокремлено від зовнішнього середовища оболонки. Апаратуру управління і захисту рекомендується виконувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.

Для виявлення загоряння в робочих приміщеннях використовують автоматичну систему пожежної сигналізації, яка подає сигнал на пульт пожежної охорони при виникненні вогнищ або задимленості в приміщеннях. Для гасіння невеликих вогнищ, використовують первинні засоби пожежогасіння. Згідно з ДБН В.1.1-7-2002 [22] ступінь вогнестійкості приміщення ІІ, по пожежонебезпеки - категорія "В" [29]. Тип і необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння на робочому місці в КБ [29]:

вогнегасник вуглекислотний ОУ-5 - 2шт;

13.5 Охорона навколишнього середовища

Під охороною навколишнього середовища розуміється система заходів, спрямована на підтримку раціонального взаємозв'язку між діяльністю людини і навколишнім середовищем, що забезпечує збереження і відновлення природних ресурсів і визначає шкідливий вплив на навколишнє середовище [21].

При проектуванні в КБ з'являються відходи у вигляді паперу, картриджів принтерів. Для захисту ОС необхідно утилізувати ці види відходів: папір здати на переробку, а картриджі заправити фарбою для повторного використання.

13.6. Розрахунок штучного освітлення

Завданням розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні різних систем штучного освітлення застосовуються різні методи. Для розрахунку загального рівномірного освітлення найбільш часто застосовується метод світлового потоку (коефіцієнта використання). В основу методу світлового потоку покладена формула:

де Ф – світловий потік однієї лампи, лм;

- нормована мінімальна освітленість, лк;

S - площа приміщення що освітлюється,м²;

Z- коефіцієнт мінімальної освітленості, значення якого для дугових ртутних ламп - 1,15, для люмінесцентних ламп - 1,1;

K- коефіцієнт запасу (у завданні дорівнює 1,5);

N – кількість світильників у приміщенні;

n - кількість ламп у світильнику (для дугових ртутних ламп = 1, для люмінесцентних ламп = 2).

η - коефіцієнт використання світлового потоку лампи,%, що залежить від типу лампи, типу світильника, коефіцієнта відбиття стелі і стін, висоти підвісу світильника та індексу приміщення

Індекс приміщення визначається за формулою:

де А і В - довжина і ширина приміщення, м;

Н_р - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м,

H_р=Н-Н₁-H₂.

Вхідні дані:

- тип світильника - ЛСП01

- розміри приміщення-6х3х2.5 м

- розряд зорової роботи-IV

- підрозряд зорової роботи-В

- коефіцієнт відбиття q:

q підлоги-30%

q стін-50%

q стелі-70%

Н₁ - висота робочого столу від рівня підлоги, Н1 = 0.8 м;

H₂ - звіс світильника, H2 = 0,2 м

Розрахунок загального рівномірного освітлення:

1. визначаємо площу, що підлягає освітленню.

S=АхВ=6х3=18 м²;

2. Встановлюється норма освітленості на робочих поверхнях у залежності від розряду зорових робіт по ДБН В.2.5-28-2006

Норма освітленості для заданого варіанта дорівнює 300 лк;

3. Вибирається схема розміщення світильників в залежності від ширини приміщення (кількість рядів світильників).

4. Виходячи з довжини приміщення, визначається кількість світильників в одному ряду (для люмінесцентних ламп довжина одного світильника - 1,5 м + зазор між світильниками 0,5 м, для дугових ртутних довжина світильника - 40 см) І загальна кількість світильників у приміщенні.

Кількість світильників в одному ряду М = 2;

Загальна кількість світильників у приміщені N = 2;

5. Відповідно до типу світильника визначається тип лампи і визначається кількість ламп.

Для заданого варіанта вибирається ЛСП01 - світильник з люмінесцентними лампами і встановлюється 4 лампи;

6. Визначається індекс приміщення i.

7. Вибирається коефіцієнт використання світлового потоку η.

η=50%

8. Розраховується величина світлового потоку для однієї лампи.

лм

9. З таблиці вибирається конкретна марка лампи з величиною світлового потоку найбільш близькою до розрахункової. Допустиме відхилення розрахункового значення від табличного від -10 до +20%.

Вибирається люмінесцентна лампа ЛД-40 з величиною світлового потоку дорівнює 2295 лм

Висновок: 8 лампи типу ЛД-40 потрібно для створення в даному приміщенні з габаритами 6х3х2, 5 м нормованої освітленості для виконання зорових робіт розряду IV.