12.2.1 Визначення собівартості вузла кріплення балансира тягача:

,

де:

C_i – собівартість i-тої деталі 

n_i – кількість деталей у даній складальної одиниці 

П_j – ціна покупних виробів 

n_j – кількість покупних виробів 

К_Т – коефіцієнт, що враховує витрати на транспортно-заготівельні роботи при доставці покупних виробів;

К_с – коефіцієнт, що враховує витрати на матеріали (кріплення, заклепки, електроди), енергію та інші прямі матеріальні витрати  К_с=1,02…1,04

Т_с – трудомісткість складання вузла (визначається за формулою в хв.)

,

де:

G_c – маса даної складальної одиниці або комплекту настановних деталей, кг

D – кількість деталей в складальної одиниці, шт.

К – кількість виконуваних кріпильних з'єднань, шт.

L – загальна довжина зварних швів, м

m – кількість точок зварювання, шт.

Z – кількість заклепок, шт.

12.2.2 Трудомісткість складання вузла кріплення балансира

;

Собівартість вузла кріплення балансира тягача 

Собівартість складальної одиниці наведена в таблиці 11.3.

Таблиця 12.3 Собівартість складальної одиниці

Номер деталі	Найменування деталі	Кількість на виріб,шт	Маса,кг	Вид з'єднань вхідних деталей складальних одиниць.	Трудомісткість складання складальних одиниць, хв .	Собівартість вхідних деталей і складальних одиниць, грн.	Позавиробничі витрати,грн.	Сума,грн.
01-01 Складання	Підвіска	1	250	кріпильні	67,96	1004,04	329,75	1333.79

Розрахунок собівартості базової конструкції здійснюється на підставі середньої питомої собівартості 1-го кг маси елементів, по яких знайдена собівартість:

C_k = C_y C_k

де:

C_y – середня питома собівартість 1-го кг маси основних елементів конструкції, грн / кг;

C_k – конструктивна вартість всієї конструкції, грн.

Середня питома собівартість:

де:

m – кількість найменувань основних елементів конструкції, за якої знайдено собівартість;

C_i, G_i, n_i – відповідно собівартість (грн / шт), конструктивна маса (кг) кількість в конструкції (шт) елементів i - того найменування.

12.3 Розрахунок зміни собівартості конструкції залежно від проектних рішень

Зміна марки матеріалу.

Провести заміну матеріалу балансира з Сталі 30ХГТ на сталь марки 20ХГТ з =52г/см³; Ц=2,4 грн/кг.

Зміна собівартості:

С_м=V(₁Ц₁-₂Ц₂)+ТS₀К₂/60(1+(Bn/100)),

де:

V – об’єм деталі, см³;

₁ і ₂ – щільність марки матеріалу, що застосовується відповідно до і після заміни його марки, кг/см³;

Ц₁ і Ц₂ – оптова ціна матеріалу відповідно до і після заміни його марки, грн/кг;

Зміна маси конструкції:

Т – зміна трудомісткості виготовлення внаслідок заміни матеріалу, хв;

трудомісткість виготовлення:

для балансира (30ХГТ)

Т₁=8,27G₁^0,537

для балансира(20ХГТ)

Т₂=8,27G₂^0,537

Об'єм балансира становить V=488 см³;

Результати розрахунків зводимо в таблицю 12.4

Таблиця 12.4 - Зміна витрат на виробництво при впровадженні пропонованих рішень.

Вид зміни конструкції	№ елемента	Найменування елемента	Зміна витрат
Нові елементи конструкції що вводяться	01-01	Балансир	-30,96

12.4 Визначення витрат і термінів технічної підготовки виробництва вироби.

Технічна підготовка виробництва (ТПВ) являє собою комплекс організаційно-технічних заходів щодо створення конструкції вироби та освоєння його виробництва.

Витрати на проведення ТПВ визначаються залежно від кількості найменувань розроблених (що вводяться) або змінених елементів конструкції, включає:

– витрати на конструкторську підготовку виробництва - 1-й етап ТПВ;

– витрати на розробку технологічних процесів і нормування трудових і

матеріальних витрат у виробництві - 2-й етап;

– витрати на проектування і виготовлення технологічного оснащення та

нестандартного обладнання (НСО) для виробництва виробів - 3-й і 4-й

етапи ТПВ;

– витрати, пов'язані з переплануванням обладнання, придбанням нового і

реалізацією замінного обладнання в цехах у зв'язку зі зміною

конструкції випущених виробів - 5-й етап ТПВ;

В цілому витрати визначаються за формулою:

;

де:

n₀, n₃, n_c, n_n – кількість найменувань елементів конструкції відповідно нововведених, запозичених з інших конструкцій, стандартних і покупних;

n_и – кількість найменувань деталей і складальних одиниць, конструкція яких змінилася;

K₃, K_c, K_n – коефіцієнти приведення відповідно до оригінальних - запозиченим, стандартним, покупним елементам, елементам конструкції

(K₃=0,4; K_с=0,25; K_n=0,2);

К_и – середній коефіцієнт зміни конструкції (К_и=0,2…0,8);

t_k, t_T, t_n, t_и – середня трудомісткість у розрахунку на одне найменування відповідно конструкторської підготовки виробництва, розробки технологічних процесів і нормування витрат у виробництві, проектування і виготовлення технологічного оснащення чол/год (t_к=60 чол/год; t_Т=50 чол/год; t_n=40 чол/год; t_и=70 чол/год);

z_k, z_T, z_n, z_и – питомі витрати (на 1 чол. год) робіт відповідно конструкторської підготовки виробництва, розробки технологічних процесів і нормування, проектування та виготовлення одного найменування технологічного оснащення, грн / чол.. ч. (z_k=7,2 грн/чол. ч.; z_T=6 грн/чол. ч.; z_n=6,4 грн/чол. ч.; z_и=10 грн/чол. ч.);

К_ос – коефіцієнт оснащеності (у серійному виробництві К_ос=3,2);

Z₀ – середні питомі витрати з придбання та переплануванні обладнання в розрахунку на одне найменування оригінальною, освоюваної у виробництві, деталі або складальної одиниці, грн / наим. (z₀=30 грн/наим).

тривалість окремого i – го етапу, ТПВ:

D_i=T_i/(r_iF_эK_внК_ив),

де:

r_i, T_i, - середня чисельність виконавців і трудомісткість виконання i – го етапу, чол., чол. год;

F_э – ефективний фонд часу роботи одного виконавця на тиждень, год. / тиж (приймаємо F_э=40 год/тиж);

К_вн – середній коефіцієнт виконання норм (К_вн=1,1…1,3); К_ив=0,8;

Трудомісткість виконання перших двох етапів ТПВ;

T_i=n_oпt_i,

де:

n_oп – кількість оригінальних найменувань та приведених до них найменувань елементів конструкції, (n_oп=n_o+n_зК_з+n_сК_с+n_nК_n+n_иК_и);

t_i – середня трудомісткість робіт i - го етапу у розрахунку на одне найменування оригінального елементу конструкції, чол. год. / наим.

Трудомісткість 3-го 4 - го етапів ТПВ:

Загальна тривалість виконання робіт по ТПВ визначається з урахуванням можливої паралельності виконання окремих етапів:

де:

τ_i – час спільного виконання робіт з i - го і попереднього етапу;

К_нi – коефіцієнт паралельності виконання i - го етапу по відношенню до попереднього.

D₀=(0,65-0)+(0,54 - 0.108)+(1,38- 0.207)+(2,43 - 0.243)=4,44 тиж.

На підставі знайдених показників тривалість етапів ТПВ і паралельності їх виконання будуємо лінійний графік ТПВ:

№ етапа

τ₂

τ₃

τ₄

D₀

D, тижнів

Рисунок 12.1 - Лінійний графік ТПВ

Таблиця 12.6 Основні техніко-економічні показники економічної

частини проекту.

Показники	Одиниці вимірювання	Значення
Конструктивна маса базової конструкції	кг	250
Собівартість базової конструкції	грн.	1004,04
Питома собівартість 1-кг маси конструкції	Кг. Грн.	6,7
Зміни: Маса конструкції; Собівартість конструкції.	Кг. грн.	-3,924 -30,96
Витрати на ТПВ, всього.	грн.	7642,4
Тривалість ТПВ, всього, у тому числі по етапах: 1-й; 2-й; 3-й; 4-й;	Тиждень	4,44 0,65 0,54 1,38 2,43
Питомі витрати на виконання ТПВ у розрахунку на 1 тиждень її тривалості.	грн/тиж.	428,3

ВИСНОВОК: В результаті запропонованих змін до базової конструкції, з економічної та конструкторської точки зору, отримуємо такі зміни:

1. Впровадження балансира зі сталі марки 20ХГТ в замін 30ХГТ приносить зниження собівартості на 30,96 грн. і зменшення маси на 3,924 кг.

2. При використанні всіх змін описаних вище маса конструкції складе 246,076 кг, собівартість буде складати 973,08 грн.