Види цінової дискримінації:
Цінова дискримінація має на меті збільшення монопольного прибутку, але вона має і певний позитивний результат – збільшення монопольної пропозиції, щоправда без відповідного скорочення монопольних цін.
4. Монопольна влада: сутність, чинники та показники.
Монопольна влада – це здатність фірми впливати на ціну продукції та обсяг продажу.
Чинниками монопольної влади є:
1. Кількість фірм на ринку (чим більша кількість фірм, тим менша монопольна влада і навпаки).
2. Рівень еластичності попиту на продукцію монополіста, який обмежує монопольну владу (чим більш еластичний попит, тим менша ціна товару, тобто відповідно менший рівень монопольної влади і навпаки).
3. Характер конкуренції та стосунки між фірмами в галузі.
Монопольна влада вимірюється за допомогою таких показників:
1. Індекс Герфіндаля-Хіршмана (Iнн), який показує ступінь монополізації галузі або виробництва товару. Цей індекс обчислюється за формулою:
(1)
де Si – питома вага випуску продукції окремої фірми у загальному галузевому обсязі виробництва продукції у відсотках, починаючи з найбільшої (S1) і закінчуючи найменшою (SN) фірмою галузі.
Для чистої монополії індекс Герфіндаля-Хіршмана має максимальне значення і дорівнює 10 000, а для досконалої конкуренції він не перевищує 100 пунктів.
Згідно з методиками прийнятими у США, галузь вважається висококонцентрованою (монополізованою), якщо IHH ≥ 1800. Так, якщо внаслідок об’єднань або злиттів кількох фірм індекс Герфіндаля-Хіршмана зростає більш ніж на 100 пунктів, а у висококонцентрованих – більш ніж на 300 пунктів об’єднання фірм може бути заборонено.
2. Індекс Лернера (IL), який характеризує ступінь контролю монополіста за ринковою ціною обчислюється таким чином:
(2)
де Р – ціна товару, МС – граничні витрати монополіста, Ed – еластичність попиту за ціною.
Індекс Лернера коливається в межах від 0 до 1. Якщо IL = 0, ринок є досконало конкурентним, а якщо IL = 1, ринок є чистою монополією. Отже, чим більшою є величина індексу Лернера, тим більшою є монопольна влада даного виробника.
Через складність у підрахунку граничних витрат на практиці для обчислення індексу Лернера граничні витрати часто замінюють довгостроковими середніми витратами. За таких умов індекс Лернера набуває такого вигляду:
(3)
де AC – середні витрати виробництва, TR – сукупний доход, TC – сукупні витрати,
PR – розмір прибутку, PR' - норма прибутку.