6

Тема 10. Підприємство на монопольному ринку

1. Ознаки чистої монополії. Види монополій.

2. Особливості попиту, граничного та сукупного доходів в умовах чистої монополії.

3. Визначення оптимального обсягу виробництва чистим монополістом. Цінова дискримінація: сутність, умови здійснення, модель та види.

4. Монопольна влада: сутність, чинники та показники.

1. Ознаки чистої монополії. Види монополій.

Недосконала конкуренція – ринкова структура, що характеризується наявністю у окремих ринкових суб’єктів – продавців або покупців – можливості впливати на рівень ринкових цін або загальний галузевий обсяг випуску (купівлі-продажу) продукції.

Основні типи недосконалої конкуренції такі:

1. монополія, або чиста монополія – ринкова структура, у якій одна фірма є постачальником на ринок продукту, що не має близьких замінників (субститутів) і тому фірма сама повністю контролює як рівень галузевих цін, так і галузевий обсяг випуску продукції;

2. олігополія – ринкова структура, що складається з невеликої кількості фірм (не більше десятка), деякі з яких мають відносно великі розміри, а у більшості олігополістичних галузей дві – п’ять найпотужніших фірм контролюють понад половину галузевого обсягу випуску продукції;

3. монополістична конкуренція – ринкова структура, що складається з великої кількості фірм (до кількох десятків), які випускають неоднорідну продукцію та здійснюють самостійну цінову політику. Перешкод для появи нових фірм у галузі немає, доступ до галузевих ресурсів майже вільний.

Аналіз чистої монополії має певне практичне значення, оскільки сьогодні, за оцінками фахівців, у розвинених країнах світу від 5 до 10 % валового внутрішнього продукту виробляється у галузях максимально наближених до чистої монополії. Водночас аналіз чистої монополії дає можливість усвідомити особливості функціонування найпоширеніших сучасних ринкових структур –монополістичної конкуренції та олігополії.

Ознаки чистої монополії:

1). Єдиний продавець товару.

2). Межі галузі і фірми співпадають, оскільки фірма і є галуззю.

3). Продукт, що виробляє чистий монополіст, унікальний, тобто такий який немає близьких замінників

4). Фірма-монополіст повністю контролює увесь ринковий обсяг випуску і самостійно встановлює ціну на свій товар згідно з кривою ринкового попиту, а не приймає її як ринкову реальність. Фірма за даних умов є «pricemaker.

5). Вступ до галузі блоковано вхідними бар’єрами, до яких відносять:

а) економічний бар’єри, що пов’язані з:

- великим стартовим капіталом;

- значними витратами на рекламу;

- додатнім ефектом масштабу – тобто досягнення економії на витратах виробництва тільки завдяки великим обсягам;

б) природні бар’єри, які обумовлені власністю на природні ресурси;

в) технологічні бар’єри – монополізація технологій та «ноу - хау»;

г) юридичні бар’єри ( патенти, ліцензії, тощо);

д) недобросовісна конкуренція (промисловий шпіонаж, підкуп постачальників ресурсів, лобізм тощо).

Залежно від особливостей походження та механізмів здійснення й утримання монопольної влади розрізняють такі основні види монополій:

1. природна монополія – монополія, яка офіційно визнається технологічно необхідною і економічно доцільною та існує у галузях, де економія, зумовлена зростанням масштабу виробництва, особливо значна і може бути реалізована тільки за умови концентрації всього галузевого обсягу випуску одним виробником;

2. закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження – механізми патентного і авторського права, державного ліцензування та патентування окремих видів підприємницької діяльності тощо;

3. відкрита, або підприємницька монополія – контроль за галузевим ринком, встановлений на деякий час окремою фірмою або об’єднанням кількох фірм внаслідок збігу економічних обставин – логіки розгортання конкурентної боротьби, концентрації та централізації виробництва та ін. Відкрита монополія не має спеціального правового захисту і, як правило, є тимчасовою;

4. монопсонія – тип ринкової структури, за якої, незалежно від кількості виробників, існує лише один споживач-монополіст, який має змогу контролювати галузеві ціни і загальний галузевий обсяг купівлі-продажу вироблюваної продукції;

5. двостороння монополія – тип ринкової структури, за якої на певному галузевому ринку протистоять один одному монополіст-виробник (продавець) і монополіст-покупець (споживач); обидва мають монопольну владу, тобто вплив на ринкову ціну і галузевий обсяг купівлі продажу.