100. Які з наведених тверджень не відповідають чинному законодавству, що регулює організацію управління охороною праці?

1) рішення комісії з питань охорони праці мають рекомендаційний характер

2) рішення про створення служби охорони праці приймається загальними зборами працівників

3) усі працівники під час прийняття на роботу проходять медичні огляди

4) припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець

5) працівники під час прийняття на роботу повинні проходити навчання з питань охорони праці

6) служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю

1. Максимальний розмір штрафу за порушення законодавства про охорону праці, що накладається на роботодавця, не може перевищувати _____ відсотків місячного фонду заробітної плати.

2. Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі _____ відсотків за кожний день прострочення.

3. Оперативні перевірки проводяться посадовою особою Держгірпромнагляду протягом, як правило,  _____ - _____ робочих днів.

4. Цільові перевірки проводяться посадовою особою Держгірпромнагляду або комісією тривалістю до _____ робочих днів.

5. Тривалість комплексної перевірки за охороною праці, що проводиться посадовими особами Держгірпромнагляду, встановлюється, як правило, до _____ робочих днів.

6. Хто приймає рішення про проведення цільової перевірки за дотриманням законодавства про охорону праці?

1) орган місцевого самоврядування

2) територіальний орган Держгірпромнагляду

3) судовий орган

4) служба охорони праці Держгірпромнагляду

5) орган прокуратури

6) орган виконавчої влади

7. Куди зараховуються кошти від застосування штрафних санкцій до роботодавців за порушення законодавства про охорону праці?

1) каси підприємства

2) Держгірпромнагляду

3) Державного бюджету України

4) фонду охорони праці підприємства

5) місцевого бюджету

6) фонду оплати праці

8. В який строк може бути оскаржене у судовому порядку рішення про стягнення штрафу за порушення законодавства про охорону праці?

1) місячний

2) трьохмісячний

3) шестимісячний

4) річний

5) двохрічний

6) трьохрічний

9. Працівники, на яких накладено штраф за порушення нормативно-правових актів з охорони праці, вносять його:

1) у касу профспілкової організації

2) у фонд розвитку підприємництва

3) у касу служби охорони праці

4) у фонд охорони праці

5) у касу підприємства за місцем роботи

6) у фонд оплати праці

10. Хто здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці?

1) державний інспектор праці

2) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці

3) роботодавець

4) служба охорони праці

5) професійні спілки

6) інспектор Держгірпромнагляду

11. Назвіть підстави, за яких допускається відсторонення працівника від роботи у зв’язку з порушенням ним законодавства про охорону праці.

1) вчинення прогулу

2) ухилення від сплати соціальних внесків

3) відмова працівника від переведення на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю

4) ухилення від проходження навчання і перевірки знань з охорони праці

5) відмова працівника від переведення на іншу роботу за станом здоров’я

6) ухилення від проходження обов’язкового медичного огляду

12. Хто має право зупиняти експлуатацію окремого виробництва, яке створює загрозу життю або здоров’ю працюючих?

1) служба охорони праці

2) комісія з питань охорони праці

3) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці

4) виборний орган первинної профспілкової організації

5) орган державного нагляду за охороною праці

6) трудовий колектив

13. Які гарантії надаються уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці у зв’язку з виконанням нею функцій громадського контролю за охороною праці?

1) звільнення цих осіб від роботи на передбачений колективним договором строк

2) виплата заробітної плати у підвищеному розмірі

3) забезпечення засобами соціального захисту

4) притягнення до матеріальної відповідальності лише за згодою найманих працівників

5) забезпечення безплатним харчуванням

6) заборона звільнення з ініціативи роботодавця

14. Хто з перелічених суб’єктів здійснює державне управління охороною праці?

1) Кабінет Міністрів України

2) професійні спілки

3) Верховна Ради України

4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

5) місцеві державні адміністрації

6) загальнодержавні об’єднання роботодавців

15. Які повноваження належать до компетенції Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці?

1) проводить єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці

2) забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці

3) здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці

4) організовує навчання і перевірку знань з питань охорони праці

5) здійснює відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі

6) встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці

16. Кабінет Міністрів України в галузі охорони праці:

1) забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду

2) здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці

3) подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

4) організовує навчання і перевірку знань з питань охорони праці

5) спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці

6) розробляє і реалізує галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок

17. Якими повноваженнями наділені міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в галузі охорони праці?

1) укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці

2) забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

3) здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі

4) забезпечують виконання заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів

5) спрямовують і координують діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці

6) встановлюють єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці

18. До повноважень органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці належать:

1) встановлення єдиної державної статистичної звітності з питань охорони праці

2) укладення з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці

3) здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці

4) затвердження цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища

5) прийняття рішень щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності

6) здійснення комплексного управління охороною праці на державному рівні

19. До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці належать:

1) встановлення єдиної державної статистичної звітності з питань охорони праці

2) розроблення загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання

3) подання на затвердження Верховною Радою України загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

4) затвердження цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища

5) прийняття рішень щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності

6) розроблення та затвердження локальних правил, норм, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці

20. Здійснюючи громадський контроль, професійні спілки мають право:

1) вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях у разі загрози життю або здоров’ю працівників

2) видавати роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці

3) вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці

4) скасовувати або припиняти дію виданих дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих

5) притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці

6) обмежувати експлуатацію окремих виробництв, які створюють загрозу життю працюючих