
- •Розділ 1 методологічні основи вивчення документних потоків та масивів
- •Стан розробки проблематики документних потоків та масивів в системі документної комунікації
- •1.2. Методи вивчення документних потоків та масивів в системі документної комунікації
- •1.3. Уточнення понять: «система», «комунікація», «соціальна комунікація», «система документної комунікації» «документні потоки», «документні масиви», «документні ресурси».
- •2.1. Документно-комунікаційна система як складова соціальної комунікації
- •2.2. Ознаки, властивості та параметри документних потоків та масивів
1.3. Уточнення понять: «система», «комунікація», «соціальна комунікація», «система документної комунікації» «документні потоки», «документні масиви», «документні ресурси».
Працюючи над нашою науковою роботою виникає необхідність уточнення найголовніших понять, які виникають в процесі дослідження даної теми.
Отже, першим поняттям в нашій роботі є «система».
Системою називають єдине ціле, що складається з окремих частин. При цьому складові частини системи не є випадковими, довільно взятими. Між ними обов'язково встановлюються певні зв'язки, і кожна частина впливає на інші й сама залежить від них.
За В.М.Сагатовським2, система — це скінченна множина функціональних елементів й відношеньміж ними, виокремлена з середовища відповідно до певної мети в межах визначеного часового інтервалу.
Згідно з Ю.І.Черняком3,система - це відображення у свідомості суб'єкта(дослідника, спостерігача) властивостей об'єктів та їх відношень у вирішенні завдання дослідження, пізнання.
Поняття "сиcтема" - відносне. Залежно від мети та масштабів розглядання система, що вивчається, може розглядатися як частина більш великої - макросистеми. Наприклад, документ як система - це єдність матеріального носія та інформації, але на іншому рівні системного розгляду документ сам стає елементом більш загальної системи - документного потоку або масиву. Тому при застосуванні системного підходу завжди важливо встановити межі системи, що вивчається, тобто визначити, підсистемою якої більш загальної системи вона є, як взаємодіє з зовнішнім середовищем. Система утворюється тоді, коли між елементами виникають зв'язки. Вони створюють структуру системи, забезпечують її цілісність.
Після аналізу понять, ми можемо дати своє : Система – це множина взаємопов’язаних елементів, відокремлена від середовища і яка взаємодіє з ним, як ціле.
Термін «комунікація» походить від латинського слова «communico», що означає «роблю загальним», «поєдную» є нашим наступним поняттям, яке потребує аналізу і уточнення.
Ю.В.Косенко трактує комунікацію, як систему усвідомлених, цілеспрямованих дій, скерованих на процес свідомого встановлення й підтримання контактів між членами суспільства4
У першому словнику іноземних слів «Лексикон вокабулам новим за алфавітом»,розробленому особисто Петром I, серед більше 500 іноземних «вокабул» врахована і «комунікація» в значенні «переговори, повідомлення». Зустрічається це слово в писаннях Петра і його сподвижників. У «тлумачному словнику живої великоруської мови» В. І. Даля (1881 р.) Слово «комунікація» писалося з одним «м» і тлумачилося як «шлях, дороги, засоби зв'язку». До революційне значення за терміном «комунікація» не значилося (з початку XX століття його стали писати з двома літерами «м»). Сучасний «Великий енциклопедичний словник» (М., 1997) вказує два значення: 1) шлях повідомлення; зв'язок одного місця з іншим, 2) спілкування, передача інформації від людини до людини, яка здійснювалася головним чином за допомогою мови.
Таким чином, можемо сформулювати таке значення : комунікація — це процес двостороннього обміну ідеями та інформацією, який веде до взаємного розуміння.
Наступним потребує уточнення поняття «соціальна комунікація».
Соколов А.В. визначає соціальну комунікацію як рух сенсів в соціальному часі і просторі..5
Соціальна комунікація (англ. social communication) — це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Наше трактування поняття звучить таким чином: соцільна комунікація - це комунікація,яка відбувається в суспільстві, тобто передача інформації між комунікатором та реципієнтом на соціальному рівні
Документна комунікаційна система – це підсистема соціальної комунікації, що забезпечує створення, обробку, зберігання й поширення документної інформації в суспільстві.
Система документних комунікацій – це сукупність всіх документів, відправників документної інформації (автор, видавництво), її споживачів (читач, слухач, глядач), професійних посередників (бібліотекарів, бібліографії, фахівців в області інформації та документації); виробничих процесів (створення, обробка, зберігання, розповсюдження документів) і стосунків між ними, обумовлених як внутрішніми властивостями системи, так і зовнішнім середовищем її суспільного функціонування.
Проаналізувавши поняття, ми приходимо до такого уточнення і документною комунікацією називатимемо комунікацію, опосередковану документом, побудовану на обміні документами між двома або більш людьми.
Рух документів у процесі їх виробництва, розповсюджування та використання у суспільстві створює документний потік .
Документний потік - це сукупність розподілених у часі і просторі документів, які рухаються по комунікаційним каналам від створювачів та виробників до користувачів - таке тлумачення дає нам А.А.Соляник.
За Ю.М.Столяровим документний масив – це сукупність статичних документів, які формуються з документного потоку.(ст.19)
Тимчасові слабоструктуровані сукупності документів, що підлягають подальшому трансформуванню (відбиранню, перерозподілу, та транспортуванню) інтегруються у документні масиви.
Отже, виходячи з дослідження цих понять, ми вказуємо, що документний масив – це сукупність невпорядкованих документів, які потребують подальшого трансформування.
Ю.Н.Столяров дає таке тлумачення документним ресурсам: - це єдність потоку та масиву документів, які відображають процеси і результати всіх сфер цілеспрямованої діяльності людини.
Документний ресурс – це відносно впорядкована сукупність документів, що служить засобом або об'єктом документообігу (руху документів) або поповнення документного фонду.
Проаналізувавши ці поняття можна вказати, що документний ресурс - це сукупність документних потоків та масивів.
Отже, у нашій роботі найважливішими поняттями виступають «документні масиви», «документні потоки» та «документна комунікація», яким ми, спираючись на аналіз часткових дефініцій різних науковців, дали такі визначення: документні потоки - це сукупність розподілених у часі і просторі документів, які рухаються комунікаційними каналами від створювачів та виробників до користувачів; документні масиви - тимчасові слабоструктуровані сукупності документів, що підлягають подальшому трансформуванню; документна комунікація - це підсистема соціальної комунікації, що забезпечує створення, обробку, зберігання й поширення документної інформації в суспільстві.
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТНИХ ПОТОКІВ ТА МАСИВІВ В ДОКУМЕНТНО-КОМУНІКАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ