11. Розрізняють такі види експериментів:

а) лабораторний, груповий, формуючий, контрольний;

б) природний, формуючий, контрольний, цільовий;

в) констатуючий, формуючий, контрольний.

12. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетування:

а)суцільне та індивідуальне, усне та письмове, особистісне та групове, очне та вечірнє;

б)суцільне та вибіркове, усне та письмове, індивідуальне та групове, очне та заочне

в) суцільне та типове, міжособистісне та письмове, індивідуальне та групове, очне та заочне.

13. Мета виховання:

а) сукупність рис характеру особистості, до вихо­вання яких вона прагне;

б) уявлення про взірець людської поведінки і стосунки між людьми, що виходять із розуміння мети життя;

в) попередньо визначені прогнозовані результати в підготовці підростаючих поколінь до життя, в їх особистісному розвитку і формуванні, яких прагнуть досягнути в процесі виховної роботи, для об’єктивної самооцінки і саморегуляції поведінки, почуття власної гідності, поваги до себе, відповідальності за свої вчинки, здатності до морального самовдосконалення.

14. Другий етап конкретизації мети виховання:

а) визначення основних напрямків виховання. у відповідності з основними елементами культури виділяють розумове, моральне, трудове, естетичне, екологічне, національне та фізичне виховання;

б) визначення оперативних завдань проведення окремого уроку або виховного заходу на рівні окремих психологічних новоутворень: установок, цінностей, переконань, здібностей, знань, умінь, навичок тощо. Оперативні завдання відображають ті конкретні зміни в поведінці або діяльності учнів, досягнення яких планується у виховному процесі.

15. Головною метою національного виховання на сучасному етапі є:

а) всебічний і гармонійний розвиток дитини;

б) передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту;

в) відроджується національна система виховання.

16. Дати визначення поняття “індивід”

а) це несхожість, своєрідність, відмінність від інших людей, яка надає кожній людині неповторності та самобутності;

б) це окремий представник людського роду без урахування його біологічних і соціальних якостей.

в) соціальний індивід, який формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки.

17. Які особливості характеризують людину як особистість?

а) розумність, відповідальність, свобода, особиста гідність, індивідуальність;

б) працьовитість, низька адаптація до темряви, пластичність, акуратність;

в) відповідальність, емоційність, ідеали.

18. Сфера особистості, яка визначає вибірковість ставлень і спрямованість активності особистості: потреби, почуття, цінності, переконання, ідеали, риси характеру:

а) мотиваційно-ціннісна;

б) інструментальна.

19. Процес і результати людського розвитку визначаються впливом таких факторів:

а) спадковості, виховання й активності самої людини;

б) спадковості, середовища (стихійного та організованого) й активності самої людини;

в) спадковості, середовища (стихійного та організованого).

20. За спадковістю від батьків до дітей передаються:

а) знання;

б) уміння, навички, досвід;

в) біологічні особливості одного з батьків.

21. Сфера особистості, яка визначає ефективність діяльності особистості – знання, уміння, навички та здібності:

а) мотиваційно-ціннісна;

б) інструментальна.

22. Яке з тверджень виражає сутність соціогенетичних теорій розвитку особистості?

а) людина сама себе творить, прагнучи до самореалізації;

б) розвиток особистості визначається взаємодією спадковості і середовища;

в) розвиток особистості залежить головним чином від соціального середовища, в якому вона живе;

г) розвиток людини залежить переважно від генів, які вона отримує по спадковості.

23. Якій із теорій розвитку особистості належить твердження:«люди за своєю природою ні злі, ні добрі: вони є реактивними істотами, вони просто реагують на впливи зовнішнього середовища і стають такими, як вимагає оточення»?

а) культурно-історичній;

б) біогенетичній;

в) фрейдизму;

г) біхевіоризму;

д) персоналістичній.

24. Американський психолог Дж. Вулвілл запропонував чотири моделі, які ілюструють різні способи взаємодії індивіда з середовищем:

а) «лікарняне ліжко», «луна-парк», «змагання плавців»;

б) «лікарняне ліжко», «луна-парк», «змагання плавців», «тенісний матч»;

в) «лікарняне ліжко», «карусель», «змагання плавців», «тенісний матч».

25. Психологічні погляди Л.С. Виготського складають положення про:

а) культурно-історичну теорію;

б) біогенетичну;

в) фрейдизм;

г) біхевіоризм;

д) персоналістичну теорію розвитку особистості.

26. Американський психолог Стелі Холл належить до прихильників:

а) культурно-історичної;

б) біогенетичної;

в) фрейдизму;

г) біхевіоризму;

д) персоналістичної теорії розвитку особистості.

27. Назвати вікову періодизацію чеського педагога Яна-Амоса Коменського:

а) дитинство, отроцтво, змужнілість;

б) немовлячий вік, переддошкільний, дошкільний, молодший шкільний вік, підлітковий, юнацький, старший юнацький вік, зрілість;

в) дитинство, отроцтво, юність, змужнілість.

28. Переддошкільний вік охоплює:

а) 3–5 років;

б) 3–6 років;

в) 1–3 років.

29. Особливості психічного розвитку молодшого школяра:

а) зростання свідомості, якісні зміни в пізнавальній діяльності виявляються у формуванні ширших уявлень і понять про факти, явища, вміння глибше аналізувати та узагальнювати явища, вміння застосовувати набуті знання на практиці, формуються погляди й переконання, підвищується рівень самокритичності, виникає прагнення до самовиховання. Починають формуватися риси характеру;

б) під впливом навчання розвиваються і вдосконалюються пізнавальні процеси (сприймання, мова, увага). Увага не стійка і не достатньо розвинені гальмівні процеси нервової системи; слабко розвинені вольові зусилля. Пам’ять – наочно-зорова, образна, конкретна. Відбувається розширення пізнавальних інтересів дітей.

30. Виховання, яке здійснюється в умовах навчально-виховних закладів спеціально підготовленими фахівцями, називають педагогічним процесом.

а) так

б) ні

31. Структурні компоненти педагогічного процесу:

а) цільовий, змістовий, операційно-дійовий, контрольно-регулювальний та оціночно-результативний компоненти;

б) цільовий, операційно-дійовий, контрольно-регулювальний та оціночно-результативний компоненти;

в) цільовий, змістовий, операційно-дійовий, виконавчий, контрольно-регулювальний та оціночно-результативний компоненти.

32. Методи навчання і виховання:

а) характеризують зовнішній аспект навчально-виховної взаємодії і враховують кількість учнів, місце і тривалість навчання або виховання, особливості спілкування педагога і вихованців.

б) це способи спільної діяльності педагога і учнів, спрямовані на виконання навчально-виховних завдань.

33. В якому пункті перераховані основні напрямки виховання?

а)розумове, моральне, естетичне, трудове, фізичне;

б)розумове, політехнічне, гуманітарне, формальне, духовне, національне;

в)демократичне, авторитарне, ліберальне.

34. Під змістом педагогічного процесу слід розуміти:

а) систему знань, умінь, навичок та здібностей у процесі засвоєння яких відбувається розвиток особистості вихованця;

б) система соціальних цінностей, норм, поглядів, переконань у процесі засвоєння яких відбувається розвиток особистості вихованця;

в)систему знань, умінь, навичок, соціальних цінностей, норм, поглядів, переконань у процесі засвоєння яких відбувається розвиток особистості вихованця.