4.4. Географія у Новітній час (хх столітті)

На рубежі ХІХ - початку XX століття в розділених між двома імперіями частинах українських земель спостерігався бурхливий розвиток національної географії, яка характеризувалася, передусім, інтересом до всього рідного, українського. В межах Австро-Угорської імперії діяло Наукове товариство імені Т.Шевченка, яке продовжувало існувати і після її розпаду (у тому числі в закордонних осередках). На землях у межах Російської імперії з’явились краєзнавчі музеї, публікувалися краєзнавчі описи й навчальні посібники для шкіл. Велося дослідження природних компонентів, населення і господарства.

• Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях у 1918-1922 роках?

У 1918 р. в Українській Державі було засновано Академію Наук. Її першим президентом було призначено академіка В.І.Вернадського. При Академії наук і вищих навчальних закладах діяли науково-дослідницькі інститути, які досліджували рельєф, клімат, води, ґрунти, географію рослинності тощо. У 1926-1937 роках працював Український науково-дослідний інститут географії та картографії.

З початку 1920-х років у географічні дослідження в СРСР все більше підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства. Для цього потрібні були знання про природні ресурси регіонів. Тому проводяться дослідження з природного і комплексного географічного районування території Української РСР. Були створені державні топографічна, гідрометеорологічна і геологічна служби.

У 1920-ті роки в Радянській Україні активно розвивалося краєзнавство, яке викладали й у школах. Зріс інтерес до проблем збереження мало змінених природних ландшафтів. Але в кінці 1920-х років комуністичний режим згорнув діяльність організацій краєзнавців і дослідників природи. Чимало науковців і краєзнавців зазнало репресій. У нелегких умовах розвивалася українська культура й освіта і на західноукраїнських землях (кращі умови були в межах Чехословаччини, до якої входило Закарпаття).

З початку 1930-х років створені природничо-географічні факультети в ряді педагогічних інститутів. Активно продовжували дослідження природних компонентів, складання оглядових і тематичних карт.

• Згадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України в 1939-1945 роках?

У 1947р. утворений український філіал Географічного товариства СРСР. Із середини 1950-х років пожвавились краєзнавчі дослідження. Центрами організації фізико-географічних досліджень були: науково-дослідницький інститут географії при Київському університеті (1944-1952); Сектор географії при Інституті геології, а потім – Відділення географії при Інституті геофізики Академії наук України (1962-1992).

У числі найбільш значних досягнень географічної науки цього часу стала книга «Физико-географическое районирование Украинской ССР». – К., 1968; Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – К., 1978; семитомник «Природа Украинской ССР» (1984-1987), трьохтомна «Географічна енциклопедія України» (1989-1993).